Тиждень кліматичних дій розпочався в Україні та ще більш як ста інших країнах. Кожен бажаючий може взяти участь в екологічних акціях, мета яких — посилити громадський тиск на лідерів 192 країн, котрі 7 грудня зберуться у Копенгагені для підписання міжнародної ефективної Угоди щодо боротьби зі зміною клімату. Вона регулюватиме викиди парникових газів в атмосферу після завершення дії Кіотського протоколу в 2012 році. Ціна питання — життя майже 2,6 мільярда людей на планеті, для яких нездатність розв’язати цю проблему стане вироком.
— Основне навантаження у боротьбі з кліматичними змінами ляже на розвинуті країни, — каже Сергій Волков, старший програмний менеджер ПРООН в Україні. — До 2020 року вони мають знизити викиди в атмосферу на 25—40 відсотків.
«Точка неповернення» для нашого майбутнього на Землі — підвищення середньої температури на 2—2,4 градуса до 2015 року, каже Сергій Волков. Після цього «збити» температуру буде неможливо. Звичайно, навіть тоді планета не зникне, заспокоює експерт, однак, чи зможуть на ній жити люди, невідомо.
«Тримати курс на зелене» вкотре закликають і Україну.
— Наша держава — найбільш енергетично неефективна у світі. Та якщо не цифри, то, принаймні, останні повені й природні катастрофи мають переконати і владу, й населення в тому, що клімат стрімко змінюється, — упевнений фахівець.
Щоб привернути увагу до проблеми, організатори Тижня залучають до акцій усіх українців. Сьогодні пропонують відмовитися від автомобіля — добиратися на роботу пішки, на велосипеді або громадському транспорті. А завтра не дивуйтесь, якщо вас попросять підписати петицію «Укладемо угоду!» . Знайте: її у грудні представлять світовим лідерам у Копенгагені.
— Поки що свої підписи поставило 20 тисяч осіб у світі, із яких українців — лише близько сотні. Сподіваємося, до грудня їх буде набагато більше, — каже Юлія Щербініна, радник з питань співпраці між громадським та приватним секторами представництва ООН в Україні.
У четвер у Києві розкажуть про те, як облаштувати на роботі так званий зелений офіс, а в п’ятницю усіх закликають висловити солідарність із захисниками довкілля, одягнувши щось зелене. Завершиться Тиждень кліматичних дій зеленою толокою «Купив машину? Посади дерево!». Лише в столичному районі Позняки висадять 300 дерев.
Мають екологічні плани й волонтери. «В середу ми проведемо відкритий урок клімату в дитячому інтернаті №3, що на вулиці Салютній, разом із благодійною організацією «Погляд», — розказала Катерина Мірошниченко, активістка руху 350. org (міжнародна організація, яка ініціює рух із об’єднання світових зусиль для вирішення кліматичних проблем. — Авт.).
На думку Катерини, екологічна активність українців украй низька: «Тибет підтримує рух 350 дуже активно: нещодавно буддійські ченці створили величезне число 350 зі своїх тіл на схилах Гімалаїв. В Індії заплановано більш як 100 акцій на 24 жовтня (День кліматичних дій. — Авт.), пройдуть акції і в Казахстані, Чаді, Нігерії, Японії, Індонезії, Австралії, Новій Зеландії, Європі та США. А в Україні досі запланована тільки одна така подія...».
Особистий вклад в екологічність суспільства і збереження клімату можна і треба починати з простих речей, вважає Катерина Мірошниченко. У неї та автора блогу про охорону довкілля Миколи Шлапака «Голос України» запитав, що кожен може робити, аби менше шкодити довкіллю.
«Не йдеться про те, що кожен має зациклитися на охороні природи й відмовлятися від усього, до чого звик. Однак при прийнятті рішень вагому роль має відігравати вплив на клімат. Роздруковуємо документ — обираємо опцію друк з обох боків; їдемо у відрядження на залізничному транспорті (ще краще — проводимо відеоконференцію); купуємо економнішу машину тощо», — каже Микола.
«Поради прості та ефективні. Використовувати менше води, вимикати світло та комп’ютер, використовувати менше целофанових пакетів, купувати речі, що підлягають переробці, кидати сміття в урну. Це знає кожен. Крім того, нещодавно ми відкрили для себе екологічно безпечну побутову хімію. Тож придбали безфосфатний пральний порошок вітчизняного виробництва, що не має запаху і не шкодить природі на відміну від звичайних пральних засобів», — додає Катерина. Адже боротьба з глобальним потеплінням — це боротьба за вигоди для самого себе.