Якщо юристи цієї міжнародної судової установи визнають ваше звернення невідкладним, його передадуть на розгляд позачергово. Незважаючи на те, що своєї черги чекають тільки з нашої держави 11 300 заяв.

 

— Раніше заяви всіх позивачів розглядалися у міру їх надходження, виключно за черговістю, — зазначив у розмові з кореспондентом «Голосу України» юрист секретаріату Євросуду з прав людини, представник нашої держави Павло Пушкар. — Тепер запроваджено правило пріоритетності. Кожне звернення аналізують одразу після його надходження. Якщо юристи вбачають у заяві невідкладність у прийнятті рішення, таким зверненням надається статус пріоритетності, і їх передають на розгляд позачергово. Це один з елементів реформи, що триває у суді. Запроваджено також низку інших змін, які спрямовані насамперед на прискорення розгляду звернень громадян, — наголошує юрист.

Фільтрують через сито

— Скорочення термінів розгляду заяв є найбільшою проблемою у роботі суду, — продовжує Павло Пушкар. — Фактично суд став заручником величезної кількості звернень. На суддів припадає велике навантаження. Так само, як на всіх, хто сприяє забезпеченню їхньої роботи. Тут неодноразово порушували питання про розширення апарату міжнародної судової установи. Однак поки що вдосконалюють тільки форми і методи роботи. Кількість працівників залишається незмінною. Одним з таких удосконалень є надання права судді одноосібно приймати рішення про прийнятність чи неприйнятність розгляду заяви у суді. Раніше таке рішення приймалося колегіально трьома суддями. Створено новий відділ, який ми називаємо фільтраційним. Йдеться про більш прискіпливий розгляд суті звернень. Адже суд може приймати до розгляду тільки ті заяви, що стосуються порушення прав людини, які гарантує Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод.

— Уточніть, прошу, що являє собою цей документ?

— Конвенція є міжнародним договором, на підставі якого більшість європейських держав зобов’язалися дотримуватися прав та основоположних свобод людини. Ці права гарантуються як самою конвенцією, так і протоколами до неї. Кожна держава, що підписала конвенцію, тим самим дала згоду на обов’язковість її дотримання.

Чому і кому відмовляють у прийнятті заяв

— Хочу особливо наголосити — Європейський суд розглядає тільки ті порушення прав, які гарантовані громадянину конвенцією. Приймаються скарги, предмет яких перебуває у сфері відповідальності суб’єкта владних повноважень (наприклад, парламенту, судів, прокуратури тощо). Суд не бере заяв, спрямованих проти приватних осіб або недержавних інституцій. Звертаю увагу на ще одну особливість. Європейський суд не скасовує рішень національних судів. Він тільки вказує на недоліки і вимагає від урядів держав їх виправлення.

— Скільки часу доводиться чекати, щоб дізнатися, взяли заяву до розгляду чи ні?

— На встановлення прийнятності чи неприйнятності заяви йде два-три місяці. Але це не стосується невідкладних справ, про що я згадував вище. Про прийняте рішення позивачів інформуємо письмово. Їхня участь у засіданнях суду не передбачена. Загалом з поданих заяв від громадян України від 10% до 25% визнаються неприйнятними до розгляду. Про причини відмови ми вже говорили.

Плати не беруть

— Чи правда, що звернення до Європейського суду є безплатним?

— Так, тут не вимагають оплати. А зразок заяви можна знайти в Інтернеті на сайті Євросуду. До речі, неправильно оформлена заява — це також підстава для неприйняття її до розгляду.

— Заяви приймаються тільки від фізичних осіб?

— Ні, юридичні особи також можуть звертатися. Суд навіть практикує виїзні засідання. Одне з таких було проведено у Хмельницькій області. Там йшлося про порушення прав людини серед засуджених однієї з установ з виконання покарань. Було прийнято рішення про виплату компенсації потерпілим на суму, якщо не помиляюся, 20 тисяч євро.

Про Вінницьку правозахисну групу добре знають у Страсбурзі

— Недовіра до нашого законодавства та роботи правозахисних і судових органів є причиною зростання скарг від громадян нашої держави, — продовжує Павло Пушкар. — Не дивно, що потерпілі шукають захисту у правозахисників і правозахисних груп. До речі, активною є Вінницька правозахисна група. Вона підтримує потерпілих, допомагає їм з оформленням документів та поданням їх до Євросуду. Ще більшу активність у плані надання допомоги у зверненні до міжнародного суду виявляє Харківська правозахисна група.

Якою мовою писати заяву?

— Офіційними мовами суду у Страсбурзі є англійська та французька, але можна писати державною мовою, тобто українською або ж російською. На початковій стадії провадження із заявниками листуються тією мовою, якою звернулися до суду. Надалі, якщо виникне необхідність роз’яснення позиції урядом, листування відбуватиметься однією із двох згаданих вище мов — англійською чи французькою. Відповідно позивач змушений буде надсилати подальші зауваження англійською чи французькою мовою.

Приймаються заяви поштою, їх можна також надсилати «електронкою» або факсом. Але пізніше слід обов’язково продублювати звичайною поштою. Ще одне зауваження: листи і документи не слід прошивати степлером, склеювати чи скріплювати іншим чином. Усі сторінки повинні бути послідовно пронумеровані.

Страсбург.