Сірники для дорослих, або Чому реформи більше віднімають, аніж додають

Фігурально кажучи, перерахунок пенсій і надбавок унаслідок підвищення прожиткового мінімуму нагадує привітання квітами жінок на 8 Березня. Головне — не гроші, а увага. Додаткові до пенсії 6—10 гривень не здивують звиклих до такої уваги ветеранів війни або чорнобильців, але можуть наїжачити. Двома тижнями раніше, обурені наміром уряду скасувати низку соціальних пільг із наступного року, вони вже грюкнули дверима парламенту. Як наслідок, їм обіцяно не те що зберегти, а й примножити пільги, що зафіксовано в спеціальному меморандумі й уже в урядовому рішенні. Але, як буде за фактом, напевно не скаже зараз ніхто, бо за зростання боргового навантаження на бюджет і його дефіциту уряд не зможе дотримати слова. Це вам не обіцянка розпочати опалювальний сезон за температури 20 градусів тепла! Поки що урядові плани з державних запозичень провалюються, кошти на Єдиному казначейському рахунку — випаровуються (у вересні на 43 відсотка), інвестиційна привабливість, на думку експертів, на плінтусі 2009 року, а пенсійна система як була, так і залишилася солідарною, залежною від бюджету.

Проте для реформаторів новий перерахунок аж ніяк не символічний, бо він неабияк заощаджує поточні витрати за відсутності потреби індексувати на рівень інфляції граничні пенсії у 7840 гривень (10 прожиткових мінімумів). Нагадаю, чимало категорій держслужбовців одержують значно більше. Початок реформи скорочує витрати Пенсійного фонду, проте 8,5 мільйона українців, вважай, 90 відсотків, одержують пенсію, яка менша за одну тисячу гривень. Прямо кажучи, це і є ті сірники, які, за задумом реформаторів, мають дати демографічний та економічний ефект. За найоптимістичнішого розвитку економіки — це не такі вже й фантазії. Але й у такому разі, за відсутності в країні середнього класу громадян, реформа не наблизить нашого пенсіонера за рівнем добробуту до європейського.

...Хоч як придивляйся, не побачиш 2013 року, відколи намічено зробити бюджет Пенсійного фонду бездефіцитним, а відтак розпочати перехід на накопичувальну систему страхових внесків. Щоправда, навіть працездатний і добре оплачуваний люд підрахував, що кращої пенсії на старості не обіцяють навіть «сірі доходи». Тим паче, що фіскальні гайки закручуватимуть і надалі — у Пенсійному фонді вже радять позбавляти підприємців права на спрощену систему оподаткування у разі несвоєчасної сплати єдиного соціального внеску. Працюючі пенсіонери розраховували бодай на підвищувальний коефіцієнт перерахунку пенсій, але депутати відхилили відповідний законопроект. Маємо, що маємо: формально уряд роздає обіцянки, а неформально — керується холодним розрахунком заощаджувати на сірниках.

І все-таки тиждень збіг під знаком людей старшого покоління. Оприлюднені постанови про умови продажу 45,1 відсотка акцій ВАТ «Західенерго» та 25 відсотків акцій ВАТ «Київенерго» справили добре враження, бо без потужних інвесторів держава не має коштів оновлювати основні фонди об’єктів, які дають не просто енергію, а засоби для утримання соціальної сфери багатьом регіонам країни. Бо, зрештою, і відтягувати цей конкурс не має сенсу, як на мене, шанси представника Донбаської паливно-енергетичної компанії значно переважатимуть будь-чиї у найближчі роки. Але, не забуваймо, ці підприємства споруджувалися руками та коштом найстаршого покоління.

Кримська влада роздавала ветеранам автівки. Столична — в супроводі Прем’єр-міністра Миколи Азарова відкривала рух кільцевої електрички. Чудово, хоч симптоматично — віце-прем’єр-міністру інфраструктури Борису Колеснікову довелося виправдовуватися перед журналістами, чому вагони й залізничні станції не враховують потреб інвалідів.

Під стінами Кабміну заспокоювали фермерів, які протестували проти планів підняти експортні мита на сою, ріпак та олію, подовжити — на зерно. Це за того, що митні збори та невідшкодовуваний ПДВ при експорті зерна й без того звели нанівець рентабельність їхнього виробництва, скоротили до мінімуму доходи, які відкладаються на старість. Сірники за необережного користування спалахують, тому одразу створили робочу групу, пообіцяли розібратися, що до чого, й таки розібралися. Верховна Рада скасувала експортне мито на пшеницю і кукурудзу.

Податкову та пенсійну реформи аграрії, а це, вважай, третина працездатного населення, розцінюють як неформальні підходи з розрахунку. При цьому вони нагадують, скільки разів уже підправляли Податковий кодекс — один раз у грудні минулого року, двічі — в травні, двічі — в липні, нарешті підправлятимуть цього тижня. І, будьте певні, далі буде.

Підсумуємо. Про справи пенсійні я заговорив ще й тому, що серед тижня світова громадськість відзначила День боротьби за гідну працю, яка, звісно, гарантує адекватну старість. Із цього приводу висловлювалися профспілкові лідери, які нарешті визнали, що праця стала нерентабельною. А хіба не в цьому головна проблема працездатного й непрацездатного покоління? На переконання заступника глави Федерації профспілок України Сергія Кондрюка, більш як третина українців мають заробіток, який не дає змоги вирватися з бідності. Від себе додам: і гальмує підготовку кваліфікованих спеціалістів, які, зрештою, мають бути уряду союзниками в проведенні реформ. За співвідношенням тривалості життя, розміру пенсій і пенсійного віку в нас чи не найгірші показники в Європі. Водночас найбільш ліберальну базу оподаткування має бізнес, бо дивіденди з капіталу оподатковуються або ніяк, або формально. Як наслідок, маємо тотальний дефіцит гідної праці.