У виступі Президента України Віктора Януковича на першому засіданні дев’ятої сесії Верховної Ради України шостого скликання та урочистому засіданні з нагоди 20-ї річниці проголошення незалежності України підкреслювалося, що соціальний діалог, громадські обговорення та парламентські слухання дозволять розширити соціальну базу модернізації, посилити довіру громадян до держави. Президент України заявив про необхідність розширення участі громадськості в розробці, прийнятті та контролі за виконанням державних рішень.
У свою чергу, Голова Верховної Ради України Володимир Литвин на цьому ж засіданні привернув увагу до необхідності діалогу влади і суспільства зі всіх питань реалізації реформи, оскільки довіра людей до процесу модернізації країни є, на його думку, ключовою складовою успіху.
Якими ж можуть стати конкретні інструменти згаданого діалогу? Із цим питанням ми звернулись до директора Інституту законодавства Верховної Ради України, члена-кореспондента НАН України Олександра Копиленка.
— Безперечно, діалог влади та суспільства потребує постійного удосконалення. Адже відповідно до статті 5 Конституції України єдиним джерелом влади в Україні є народ. Це і спонукало вище керівництво держави до розширення та поглиблення діалогу влади і суспільства, а наукову установу Верховної Ради України — до пошуку його нових форм.
Саме тому Інститут законодавства, як базова установа науково-правового забезпечення законодавчої діяльності парламенту, прагне знайти шляхи подальшого розвитку суспільного діалогу на ниві законотворення.
З цією метою опрацьовувалася ідея створення громадських центрів законотворчості на базі правничих вищих навчальних закладів та юридичних факультетів, вивчалися правові параметри використання громадської думки у процесі законопроектної роботи. Для вивчення досвіду Європейського Союзу Інститутом підготовлено до друку збірку міжнародних нормативно-правових актів «Діалог суспільства і влади: європейські правові стандарти та досвід».
— А все ж таки, що пропонує Інститут для створення нових шляхів впливу громадськості на законотворчу діяльність?
— Ми виходимо із необхідності знайти таку форму діалогу між парламентом і суспільством, яка здатна забезпечити системну участь громадян у законотворчості, реєстрацію та узагальнення наявних у них ініціатив у цій важливій сфері управління державою, з наступною передачею їх на розгляд відповідних комітетів Верховної Ради України.
Безпрецедентні можливості для такої роботи надають сучасні інформаційні технології та широке долучення до них наших громадян. Як відомо, кількість користувачів Інтернет в Україні наближається до 15 млн., що створює небачені технічні умови для діалогу між парламентом та суспільством, подання, доопрацювання тих чи інших ініціатив, а також визначення ефективності їх впровадження.
З огляду на це Інститут законодавства ініціює створення на його базі експериментального Всеукраїнського порталу народної законотворчості, який би дозволив вносити пропозиції щодо правового регулювання суспільних відносин та брати участь в обговоренні законопроектів, які перебувають на розгляді парламенту. Голова Верховної Ради України Володимир Литвин підтримав цю ініціативу.
— Олександре Любимовичу, чи не вважаєте ви, що реалізація актуальної, цікавої та своєчасної ідеї, яка виникла в Інституті, на практиці може означати виникнення всеукраїнської книги скарг?
— Безумовно, такі побоювання існують. В Інституті прагнуть максимально убезпечитися від популізму та деструктивності, створивши при цьому всеукраїнський інтернет-майданчик законодавчих ініціатив. Ми пропонуємо формат діалогу влади і суспільства, який відповідає правилу: «якщо ти заперечуєш, то запропонуй».
Як очікується, на порталі буде викладено у доступній формі правила подачі ініціатив, тобто «ази нормотворчості», які дадуть можливість кожному, хто прагне долучитися до законотворення, не тільки оприлюднити свою ідею у формі, придатній для розуміння та подальшого опрацювання, але й отримати її професійну оцінку.
Для забезпечення подальшого розвитку законотворчості громадян можливо проводити на Всеукраїнському порталі народної законотворчості дискусії 
На порталі законотворчості знайдуть місце пропозиції відносно доцільності та черговості систематизації національного законодавства, громадський моніторинг ефективності застосування окремих нормативно-правових актів, обговорення відповідності положень національного законодавства стандартам Європейського Союзу тощо.
Варто особливо наголосити, що ми пропонуємо свій проект як експериментальний, що здійснюється з метою пошуку ефективних форм діалогу влади і суспільства. 
— Дякуємо за інтерв’ю!