Минулої суботи у Києві в «Мамаєвій слободі» відзначили 140-ву річницю з дня народження найсильнішої людини планети XX сторіччя Івана Піддубного. Організаторами заходу виступили Фонд заступника Голови Верховної Ради Миколи Томенка «Рідна країна», Київська міськдержадміністрація та Центр народознавства «Козак Мамай».
Перед глядачами виступали козаки-каскадери, перший Олімпійський чемпіон України, борець В’ячеслав Олійник, бронзовий призер Олімпійських ігор, важкоатлет Денис Готфрід, а також інші спортсмени. Тому на свято зібралося багато школярів. «Знаєте, хто такий Іван Піддубний?» — запитую у трьох хлопців років дванадцяти. «Ні», — відповідають хором. Інший підліток на це саме запитання авторитетно заявив: «Це відомий російський боксер». А ще один уточнив: «Та ні, не російський. Він народився у Харківській області». Ці відповіді свідчать про те, як мало знає про одного з найвідоміших українців світу молоде покоління. Його біографія надто велика, аби умістити її у газетну статтю. Тому обмежуся лише такими фактами: Іван Піддубний був шестиразовим чемпіоном світу з боротьби, його визнано найсильнішою людиною планети XX сторіччя. До того ж спортсмен гордився своїм народом, і коли йому запропонували змінити національність у паспорті і стати Поддубним, він навідріз відмовився, хоча у ті часи це могло коштувати життя.
До «Мамаєвої слободи» приїхала делегація з рідного села Івана Піддубного Красенівки, що на Черкащині. Його сільський голова Олександр Вишня (який, до речі, дуже схожий зовні на Піддубного) розповів, що той був справді чоловіком з характером. «Під час німецької окупації він жив у місті Єйськ (це у Краснодарському краї) і, незважаючи ні на що, не знімав орден Червоного Прапора, який отримав перед війною. Але німці не наважилися підняти руку на силача», — розповів Олександр Вишня.
А ось директор «Мамаєвої слободи» Костянтин Олійник переконаний, що перемагав Піддубний не лише завдяки надприродній фізичній силі — він був не просто козаком, а ще й характерником. «В Одесі НКВС тиждень тримав його у крижаній воді по пояс, обіцяли розстріляти, але убито було усіх «ненадійних», крім Піддубного», — каже директор «Слободи». Сам Піддубний свої перемоги пояснював так: «Мало від природи вимахати бугаєм, треба ще вміти свою силу організувати, спрямовуючи її у потрібне русло».
Щоб сучасна молодь теж спрямовувала свої сили «у потрібне русло», й було організоване це свято. «Ми з «Мамаєвою слободою» вирішили не просто помолитися, згадати Піддубного, сказати про нього щось хороше, а й запросити школярів. Показати їм, що традиційно Україна була державою найсильніших людей, — розповів заступник Голови Верховної Ради Микола Томенко. — Ми б хотіли вмотивувати дітей не тільки до знання української історії, а й заняття спортом». За його словами, нині ситуація з молоддю непроста: «Молоде покоління, як я кажу «пивне» покоління, менш орієнтоване на фізичну культуру, спорт. Тому ми хочемо у такий спосіб переконати, що треба українську традицію прославляти. Ми їм це продемонстрували наочно: на коні, з гирями. Тож програма-мінімум у нас така: розповісти про Піддубного, що це був українець, козацького роду, який прославляв нашу державу в світі. Якщо ж хтось з дітей захоче стати таким, як Піддубний — це буде програма-максимум».
Наостанок Микола Томенко (на знімку) поділився з нами своїми планами на майбутнє: «Загалом я виношую ідею іміджевого представлення України як країни найсильніших людей світу. Якщо зібрати усіх переможців всіх силових єдиноборств протягом останніх 150 років, то нашу країну можна заносити до Книги рекордів Гіннесса. У ХХІ столітті — ми країна, де живуть чемпіони різних видів єдиноборств».
Фото Анастасії СИРОТКІНОЇ.
