Держава досі так і не дізналася, під чий контроль потрапив інсуліновий завод «Індар» — підприємство, від якого залежить здоров’я й життя мільйонів українських діабетиків.

У 2011 році держава втратила контроль над єдиним в Україні інсуліновим заводом «Індар». Нині підприємство перебуває під управлінням представників анонімних власників белізького офшору «Сторк Холдінгз Лімітед», що сконцентрував у 2008 році 70,7 відсотка акцій «Індара». Схему з виведення акції заводу з державної власності було реалізовано протягом чотирьох днів у лютому 2008 року — в обхід ФДМ й всупереч розпорядженню Кабінету Міністрів від 5 вересня 2007 року (нагадаємо, що тоді прем’єром був Віктор Янукович), згідно з яким «Індар» був внесений до списку об’єктів, що не підлягають приватизації. Однак наступного року акції заводу були відчужені нібито для оплати боргів «Укрмедпрому», причому за згодою й за підтримки керівників цього державного підприємства, до складу якого входив «Індар». І це при тому, що пакет акцій «Індара» був переданий «Укрмедпрому» без права продавати або відчужувати цей пакет. А легалізацію рішення з відчуження акцій забезпечили суд одного з райцентрів Чернігівської області, Господарський суд Харківської області та Державна виконавча служба Головного управління юстиції в Харківській області. У результаті контрольний пакет акцій стратегічного держпідприємства опинився у розпорядженні зареєстрованої в Англії «Gerіst Іnvest», яка відразу оформила договір дарування акцій белізькому офшору «Сторк Холдінгз Лімітед». І за того, що відповідно до законодавства корпоративні права держави, передані в управління уповноваженій особі, не можуть бути відчужені цією особою без урядового рішення.

За словами екс-глави Фонду держмайна Валентини Семенюк-Самсоненко, сума після сплати податків, що її одержав український бюджет за контрольний пакет «Індара», становила 24 тисячі гривень. Тим часом тільки номінальна вартість відчужених акцій в 2008 році становила більше 70 мільйонів гривень. А далі ситуація розгорталася так. У ніч на 8 липня 2011 року представники бенефіціарів белізького офшору за підтримки «Беркута» взяли підприємство під свій контроль. Головною довіреною особою «нових власників» на заводі, що посів пост голови правління підприємства, став колишній арбітражний керуючий Євген Кононенко, котрий раніше вже виступав як ліквідатор двох інших українських держпідприємств — ДП «Здоров’я народу» і ДП «Дослідний завод Державного наукового центру лікарських засобів». Примітно, що в ліквідації цих підприємств також брали участь керівники «Укрмедпрому» і ті само судді харківських судів, що й у справі «Індара».

19 вересня Господарський суд Києва ухвалив повернути 70,7 відсотка акцій заводу «Індар» державі. У свою чергу, Комітет Верховної Ради з питань охорони здоров’я 20 вересня запропонував створити тимчасову слідчу комісію з повернення заводу «Індар» у держвласність і підтримати законопроект про націоналізацію підприємства. Сьогодні в парламенті з ініціативи як представників фракцій більшості, так і опозиції уже зареєстровано відповідну постанову. Крім того, уже зареєстрований законопроект про повернення до державної власності пакета акцій ЗАТ «Індар».

Але юридичний казус ситуації полягає в тім, що нині держава навіть не знає, з ким вона судиться, а власникам «Сторк Холдінгз», судячи з усього, дуже не хочеться називати свої імена. Втім, інкогніто «белізців» може допомогти відкрити нинішній голова правління «Індара» Євген Кононенко та польська компанія «Біотон», що володіє міноритарним (29,3 відсотка) пакетом акцій українського заводу. За умови, що в держави вистачить політичної волі провести у цій справі повноцінне розслідування і убезпечити свій стратегічний актив від сумнівних зазіхань.