Під сильним крилом

— Почнемо з того, що Президентський кадровий резерв має і буде складатися із кращих представників нації — еліти. Не зупинятимуся на тому, в якому стані нині перебувають вітчизняні кадри в усіх сферах — від виробничої до наукової та управлінської. Скажу лише, що в цьому напрямі ми дуже багато можемо покращити. Але тут виникає одна з головних проблем сучасної української еліти — генофонд країни знищувався і розпорошувався впродовж тривалого періоду.

Я не історик. Але будь-яка людина, якій не байдужа доля держави, здатна об’єктивно аналізувати ситуацію з генофондом за останніх хоча б 100 років. Згадаємо: Перша світова війна, Жовтнева революція, Громадянська війна, еміграція, голод та репресії 1930-х років, Велика Вітчизняна війна, репресії повоєнних років, голод 1940-х, масовий виїзд громадян з СРСР (в тому числі з України) протягом 1960—1970-х років тощо.

Ми зможемо позбутися цього історично набутого тягаря шляхом селекції, «вирощування» і просування молодих талантів. Ця стратегія дасть змогу стабілізувати та відновити наш генофонд, для цього й покликаний проект «Молода еліта нації». Хотілося б реалізувати його в якомога ширшому масштабі.

Не забувайте, так званий «відплив мізків» продовжується й нині. Саме тому вкрай важливо переламати ситуацію. На мою думку, почати треба зі стабілізації ситуації. І зробити це можна або шляхом внесення відповідних змін до діючого розпорядження або підготувавши нове. А з часом взагалі доцільно розробити і прийняти нове законодавство, яке регулюватиме системну роботу в цьому напрямі.

— Справді, в держбюджеті доведеться передбачити відповідні кошти. Ще одним джерелом фінансування діяльності з відновлення генофонду держави можуть бути інвестори. До того ж ці підприємства, банки і компанії мають бути лише вітчизняні.

— Суть у тому, що буде створено «Єдиний державний центр із роботи з молодою елітою», а в регіонах — відповідно регіональні. До того ж добір претендентів ітиме у всіх вікових категоріях одразу: від 3 до 35 років. Функції регіональних центрів — збирати інформацію з території всієї області від усіх установ, що займаються відповідною підготовкою та навчанням громадян. Також вони повинні проводити перші співбесіди, тестування й добір талановитих дітей і молоді. Під час формування такої бази створюється п’ять категорій претендентів, які представлятимуть дошкільний, позашкільний, шкільний, вузівський, аспірантський рівні освіти. Також існуватиме п’ять фахових категорій: суспільні, економічні, гуманітарні науки; технічні науки; природничі, аграрні, медичні науки; спортивні дисципліни; творчі дисципліни та мистецтво. Особи, внесені до бази проекту «Молода еліта регіону», в подальшому проходять два тестування — за категоріями рівня знань і ІQ, а також співбесіди на державному рівні. Хто отримав позитивні результати — входять до бази «Молода еліта нації». Саме з ними в подальшому організовується робота: надається фінансова і медична підтримка, а також допомога в навчанні і влаштуванні на роботу.

— По-перше, ми зможемо краще прогнозувати наявність кадрового потенціалу серед талановитої молоді. До того ж за тривалий період і з меншою похибкою, ніж тепер. Наприклад, на сьогодні маємо «несподіваний» і не прорахований дефіцит інженерно-технічних кадрів у державі. Такі речі, як відомо, вираховуються не за рік чи два, а за десятиліття.

По-друге, «Молода еліта нації» передбачає підготовку кадрів не за критерієм «масовості», як у Китаї чи Індії з їхньою надвисокою народжуваністю, а за критерієм якості. Як добре відомо, якісна підготовка фахівців у будь-якій сфері — чи не найнагальніше питання в нас.

І, нарешті, проект дасть змогу регулювати регіональний дисбаланс між різними напрямами розвитку талановитих молодих людей. Відтак не матиме значення, де народився потенційний банкір чи ракетний конструктор, — у Києві, Донецьку чи Львові. Ми зможемо легко мобілізувати кадри в будь-якому напрямі, в будь-якому регіоні країни.

— Зокрема, масова підготовка елітних кадрів (в тому числі вчених) з усіх «дефіцитних напрямів». Створення умов життя та роботи для вже підготовлених кадрів та підвищення їх кваліфікації. Ще один інструмент — створення мережі державних дитячих академій, в яких навчатимуться представники «Молодої еліти нації». Крім того, кожен юнак чи дівчина матиме персональну кадрограму, яка відстежуватиме всі пересування у вишах та на виробництві. Також необхідно розробити програму створення необхідних умов для подальшого самовдосконалення учасників проекту. Їхній досвід обов’язково передаватиметься іншим учасникам програми та на вітчизняні підприємства, в банки та установи.

— Я готовий брати щонайактивнішу участь в реалізації «Молодої еліти нації». Проте все залежатиме від рішення Президента. Проект уже подано на його розгляд. Якщо відповідь глави держави буде позитивна й надійде відповідна пропозиція, я негайно візьмуся до роботи з реалізації проекту.

Економічні реформи в Україні неможливі без людей, здатних проектувати, керувати і підтримувати складні технологічні процеси. Сьогодні інженерний корпус в Україні постарів. У багатьох «традиційних» галузях спостерігається провал, тоді як молодь уникає технічних професій через низький соціальний статус та рівень оплати праці.

Водночас країни—економічні велетні заражено епідемією підготовки кваліфікованих технічних кадрів. США, ЄС, Китай, Індія розкручують масштабні програми підготовки технократів нового покоління. Виникає стійке відчуття, що світ стоїть на порозі нових кадрових перегонів.

Так, у Сполучених Штатах у 2005 році 15 провідних громадських бізнес-співтовариств об’єдналися в неформальну коаліцію «Реалізуючи потенціал Америки» (Tappіng Amerіca’s Potentіal, TAP). Основне завдання об’єднання — пошук заходів і механізмів, які дадуть змогу США зберегти світове науково-технологічне лідерство. Як головний орієнтир TAP висунула «подвоєння до 2015 року, приблизно із 200 тисяч осіб на початку минулого десятиліття до 400 тисяч, числа випускників американських вишів зі ступенями бакалаврів за STEM-спеціальностями» (ця абревіатура утворилася від перших букв чотирьох складових — Scіence, Technology, Engі-neerіng and Mathematіcs).

Не пасе задніх Китай, де у 2008 році була розпочата «Програма тисячі талантів». Реалізовуватимуть її  10 років. Головний акцент робиться на активне залучення матеріальними бонусами великого числа «видатних талантів» та інноваційних команд із-за кордону для піднесення високотехнологічного бізнесу в Китаї, в тому числі для роботи над ключовими національними інноваційними програмами (як у держлабораторіях та інститутах, так і в приватних фірмах).