Для успішного реформування МВС просить додатково близько трьох мільярдів гривень щорічно
Стратегічна мета реформування органів внутрішніх справ — це їх глибока, якісна модернізація, перетворення на ефективні, динамічні, високомотивовані й високотехнологічні структури. МВС поетапно повинно стати цивільним правоохоронним відомством європейського зразка. Таку думку під час парламентських слухань «Про реформування системи органів Міністерства внутрішніх справ України і впровадження європейських стандартів» висловив міністр внутрішніх справ Анатолій Могильов.
Що ж потрібно для здійснення цієї мети?
По-перше, якісні кадрові покращення. Для цього, за словами міністра, необхідно поліпшити грошове забезпечення. По-друге, сучасна міліція потребує відповідного матеріально-технічного, фінансового і програмно-інформаційного забезпечення. По-третє, необхідно створити інституції громадського контролю за діяльністю органів внутрішніх справ. Світова практика, зокрема, використовує три складові такого моніторингу: зовнішня оцінка населення, внутрішня думка працівників міліції про свою роботу та оцінка діяльності згідно з державними статистичними показниками. Наприклад, у Польщі це збільшило рівень довіри населення до поліції із 46 до 74 відсотків. Проте не варто, за словами А. Могильова, розраховувати на одномоментні зміни, адже реформа тієї ж польської поліції тривала 17 років.
Свої підходи до процесу вдосконалення висловив і голова Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Віктор Швець. На думку народного депутата, доручати реформування тим, кого реформують, означає загубити процес. Очолити його, за словами обранця, могли б три структури: Президент, РНБО або Верховна Рада.
«Усі вони здатні знайти необхідні людські та матеріальні ресурси, але головне — негайно розпочати цей процес у реальному вимірі. Я впевнений, що протягом місяця, максимум двох, після ухвалення рекомендацій цих слухань, тобто вже наступного року, ми повинні побачити реальні зрушення. Адже за 20 років розмов про реформування ми довели Міністерство внутрішніх справ до такого стану, який чітко проявився в Одесі минулого тижня: під час першої спроби захоплення злочинці втекли, при цьому загинули двоє та поранені четверо міліціонерів; друге захоплення перетворилося на військовий штурм у центрі міста, який тривав чотири години. Ця трагедія не дає нам жодної хвилини на зволікання», — наголосив В. Швець.
Що ж до фінансового забезпечення, то, на думку депутата, створення окремих центральних органів державної влади на базі підрозділів МВС призвело до виникнення численних управлінських структур, які виконують одні й ті само завдання та функції. «Усі ці працівники витрачають значні кошти на свою діяльність. Більше того, в результаті ми маємо боротьбу за вплив між цими органами, їх керівниками та апаратом. І все це не тільки переобтяжує бюджет, а й створює додаткові корупційні ризики», — сказав він.
Депутат переконаний: «Ми повинні чесно відповісти на запитання: яку кількість працівників МВС держава може сьогодні забезпечити? Не на папері, а реальними коштами на бензин, на гідну зарплату, на зброю, на засоби зв’язку тощо. Якщо 300 тисяч — будь ласка, хай буде 300 тисяч, але сьогодні ці 300 тисяч забезпечені менш як наполовину. Тому якщо є кошти на 150 тисяч міліціонерів, хай буде така кількість. Це буде хоча б чесно стосовно і цих людей, і українського суспільства».
Говорили учасники слухань і про проблеми сьогодення: корупцію, яка останнім часом має «зухвалий характер», застосування з боку працівників міліції тортур, не дозволених методів ведення слідства і жахливі умови в деяких спецустановах.
Насамкінець Голова Верховної Ради Володимир Литвин зауважив: «Україна не може, не повинна, і, певен, не буде надалі розвиватися в режимі нездійснення, нереалізації. І для цього нам потрібно уважно подивитися на такий важливий інститут, як Міністерство внутрішніх справ, і на правоохоронну систему загалом». Глава парламенту висловив сподівання, що озвучені пропозиції знайдуть своє відображення в рекомендаціях. Крім того, на його думку, до цього процесу варто залучити громадськість, бо «сама система реформувати саме себе ніколи не буде».
