Вечірнє засідання 4 жовтня
Верховна Рада ратифікувала 299 голосами гарантійну Угоду (Проект з енергоефективності) між Україною і Міжнародним банком реконструкції та розвитку. Проект з енергоефективності спрямований на фінансування заходів, які сприятимуть поліпшенню ефективності енергоспоживання українських підприємств та скороченню питомої ваги традиційних енергоносіїв у структурі витрат реального сектору з одночасним позитивним впливом на стан навколишнього середовища.
Потім депутати перейшли до розгляду 12 законопроектів щодо вдосконалення чинного виборчого законодавства. Деякі з них було знято з розгляду на прохання авторів або ж автори не прийшли їх доповідати. Законопроект про вибори народних депутатів Геннадія Задирка («Реформи заради майбутнього») був спрямований на захист результатів волевиявлення виборців та передбачав запровадження відкритих партійних списків. Проект Юрія Ключковського («НУ—НС») — також відкриті списки, квотність у регіонах, уточнення процедури голосування та підрахунку голосів. У законопроекті Володимира Стретовича («НУ—НС») передбачалося зменшити прохідний бар’єр для партій з трьох до одного відсотка. Іван Заєць («НУ—НС») пропонував не лише відкриті списки, а й закріплення кожного депутата за виборчими округами. У проекті Юрія Гнаткевича («БЮТ-«Батьківщина») передбачалося запровадити проведення парламентських виборів у два тури: перший — за пропорційною системою, а в другому турі партії-переможці висувають своїх кандидатів у виборчих округах. Микола Потапчук («БЮТ- «Батьківщина») пропонував установити граничний віковий ценз для обрання на посаду народного депутата — 65 років, аргументуючи це тим, що нині в парламенті 27 відсотків депутатів, майже кожен третій — пенсіонери. Натомість Арсеній Яценюк заявив про потребу збереження чинної виборчої системи, щоб не сфальшувати результати перегонів.
Промовці були єдині в потребі вдосконалення виборчого законодавства загалом. «Треба виходити не з меркантильного партійного лідерського бонапартського інтересу, а з точки зору реалізації національним парламентом двох місій — представництва і законотворення», — наголосив Олег Зарубінський (Народна партія). Натомість, на думку Михайла Чечетова (Партія регіонів), більшість із запропонованих законопроектів «за своєю суттю є хуторянськими», тобто пропонують вирішити лише якусь одну законодавчу проблему. Депутат наголосив, що уряд готує системний законопроект, який врахує всі прогалини в чинному законодавстві.
Комітет з питань державного будівництва та місцевого самоврядування, за словами його голови Олександра Омельченка, рекомендував Верховній Раді прийняти за основу проект закону М. Потапчука, а решту законопроектів винести на розсуд сесійної зали.
Зрештою, парламент не підтримав жодну законодавчу ініціативу. Найбільше голосів (143) набрав проект Ю. Ключковського.
