Нарешті фактично розпочато процес приватизації вітчизняних енергетичних підприємств. За інформацією агенції «Інтерфакс-Україна», Фонд державного майна України (ФДМУ) збирається оголосити конкурси з продажу 45,103 відсотка енергогенеруючої компанії «Західенерго» та 25 відсотків акцій столичної енергопостачальної компанії «Київенерго» вже сьогодні, 5 жовтня.

Нещодавно Голова ФДМУ Олександр Рябченко офіційно повідомив про затвердження умов проведення конкурсів із продажу акцій цих підприємств. Зокрема, у приватизації енергопідприємств можуть брати участь тільки ті компанії, що мають власні енергетичні потужності, які становлять не менш як 30 відсотків потужностей підприємства, що купується. Окрім того, покупець повинен забезпечити постачання на генеруюче підприємство від 70 відсотків вугілля, видобутого в Україні. Варто нагадати, що держава залишає собі 25 відсотків плюс одну акцію, аби не втрачати контроль над стратегічними об’єктами.

За словами члена спеціальної контрольної комісії Верховної Ради з приватизації Алли Александровської, рішення Фонду держмайна щодо збереження за державою 25 відсотків акцій у статутному капіталі приватизованих генерацій є дуже мудрим. Адже енергетика — це стратегічно важлива галузь, і держава повинна зберегти контроль над нею. Крім того, цей захід потрібен, щоб застрахувати українську енергетику від поглинання державними компаніями інших країн.

Варто зауважити, що ці умови було позитивно сприйнято і потенційними інвесторами, і експертами енергетичного ринку.

— Я вважаю, що рішення держави продавати пакети акцій енергетичних підприємств саме тепер, не прив’язуючи приватизацію безпосередньо до реформи ринку, є дуже правильним і своєчасним, — повідомив експерт з енергетичних питань Валентин Землянський. — Адже зношеність основних фондів енергопідприємств досягає 80 відсотків, тому великі інвестиції потрібні вже нині.

А щодо озвучених умов приватизації генерацій та обленерго, то вони оптимальні. Адже будь-який покупець може отримати контроль над енергокомпанією, якщо об’єднає зусилля з державою, яка збереже за собою 25 відсотків акцій. Така модель дасть змогу державно-приватним партнерам разом приймати важливі рішення, затверджувати відповідні програми розвитку підприємств і виконання зобов’язань інвестора. А якщо станеться так, що в підприємствах буде два великі приватні міноритарії, то держава може виступати як арбітр між ними, маючи, по суті, «золоту акцію». І держава буде голосувати за ті рішення, які відповідають інтересам країни і дають можливість підприємству розвиватися, — підкреслив експерт.

У свою чергу член Комітету Верховної Ради з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва Михайло Чечетов вважає, що умови приватизації переслідують кілька цілей. Передусім забезпечити залучення широкого кола потенційних інвесторів із числа найбільших і досвідчених компаній і з України, і з-за кордону. Крім того, ці умови дадуть змогу уникнути участі у приватизації сумнівних фірм-одноденок із незрозумілим походженням і непрозорою структурою власників.

До речі, вже тепер зрозуміло, що в конкурсах братимуть участь найпотужніші компанії, що мають активи в енергетиці, а можливо, що й найповажніші фінансові структури. Наприклад, як повідомив керуючий директор Європейського банку реконструкції та розвитку в секторі енергетики та природних ресурсів Ріккардо Пуліті, його організація може стати акціонером енергокомпаній України. Але він підкреслив, що для успіху приватизації потрібно створити стабільні та прозорі законодавчі рамки і прибрати зайві регуляторні бар’єри. Саме за цих умов ЄБРР готовий до участі в акціонерному капіталі енергокомпаній.

Ще одним важливим питанням є ціна продажу державних пакетів акцій енергокомпаній. Як повідомив Олександр Рябченко, стартова ціна 45,103 відсотка акцій «Західенерго» становить 1 мільярд 932 мільйони гривень, а 25 відсотків акцій «Київ-енерго» — 432 мільйони 305 тисяч гривень. Це виявилося вдвічі вище за ринкову ціну акцій цих енергокомпаній на «Українській біржі». Але експерти вважають, що така стартова ціна повністю виправдана. Тим паче що біржові котування акцій енергокомпаній стрімко пішли вгору. Тільки за перший день після оголошення умов проведення конкурсів ціна акцій «Західенерго» підвищилась на 44,5 відсотка, а «Київенерго» — на 100 відсотків. І процес зростання ринкової вартості акцій триває.

— Усупереч очікуванням, стартова ціна приватизації перших двох енергокомпаній виявилась досить високою, — вважає заступник голови Комітету Верховної Ради з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Михайло Волинець. — З одного боку, це може відлякати частину претендентів, але з другого — стане гарантією захисту від покупців-спекулянтів і дасть можливість залучити так гостро необхідні кошти в бюджет.

Але більшість фахівців вважають, що держава отримає від продажу енергокомпаній не тільки разовий фінансовій зиск.

— Приватизація дасть змогу уряду створити резервний фонд для того, щоб підстрахувати себе на чорний день, який може настати в будь-який момент у зв’язку з фінансовою кризою в світі, — каже директор Інституту економічних і політичних досліджень Ігор Бураковський. — Створення резервних фондів є досить поширеною практикою у світі. Кошти, що надійдуть від приватизації енергокомпаній, можна використовувати, для підтримки економіки всієї країни.

До речі, однією з найбільш спірних умов приватизації енергокомпаній було забезпечення генеруючих підприємств винятково українським вугіллям. Адже спочатку планувалося зробити саме так. Але ФДМУ прийняв рішення зробити умови забезпечення генерацій сировиною більш гнучкими і встановив норму постачання вітчизняного вугілля на рівні не менш як 70 відсотків. Фахівці вважають, що це рішення має не лише економічне, а ще й велике соціальне значення.

— У Луганській області у вугільній промисловості працюють понад 100 тисяч осіб, а з членами їхніх сімей — це більш як 300 тисяч осіб, — розповів керівник головного управління промисловості та розвитку інфраструктури Луганської облдержадміністрації Дмитро Дрожжин. — І для того, щоб шахтарі почувалися більш упевнено, ми повинні зробити так, щоб те вугілля, яке ми видобуваємо, повністю реалізовувалося на вітчизняних підприємствах, які займаються виробництвом електроенергії. Але, на відміну від держави, приватний власник ТЕС вільний вибирати, в кого і яке вугілля закуповувати. Тому гарантовані обсяги закупівлі українського вугілля на ТЕС після їх приватизації дадуть змогу зберегти стабільний вуглевидобуток на наших копальнях і сприятимуть розвитку власної вугільної галузі, а не закордонних.

Як бачимо, на даному етапі процес приватизації енергетичних підприємств цілком прозорий, а його умови влаштовують усіх учасників і відповідають державним інтересам. І якщо приватизаційні конкурси перших двох підприємств відбудуться без неприємних сюрпризів, то інтерес інвесторів до інших енергетичних підприємств значно зросте. А отже, збільшиться і вигода, яку отримає держава.