Бюджетне меню-2012: смачно пахне, але влаштує не всіх

Схвалена за основу урядова версія бюджету на наступний рік до такої міри оптимістична, що заворожує. Очікується, що ВВП зросте вище від російського, економічне зростання європейських країн нашому не рівня і поготів, інфляція становитиме 7,9 відсотка. Передбачається підняти доходи бюджету на 50 мільярдів гривень, а податкові надходження на 37,3 мільярда гривень вище від того, що є. Середньозважену ціну на природний газ обрахували ще до того, як із нею визначилися росіяни. Чи не скіпали себе експерти, аби впевнитися, що не сплять? Навряд. Більш-менш уважне прочитання законопроекту показувало, що де цифра — там і похибка. Екс-керівник Міністерства фінансів Ігор Уманський вирішив, було, перевірити докір лідера фракції Партії регіонів у парламенті Олександра Єфремова щодо нестикувань на 4—5 мільярдів гривень, але ніби поринув у віртуальний світ. Каже, в пояснювальній записці доходи бюджету встановлено на рівні 334 мільярди гривень, а в тексті законопроекту — 337,5. У записці трансферти Пенсійному фонду — 48,3 мільярда гривень, а в тексті й таблицях — 44,5 мільярда. Геть-зовсім нічого не второпати через розбіжність у цифрах із державним боргом і його фінансуванням.

Якщо екс-міністру фінансів не розібратися, то як бути представникам бізнесу, котрі планують свою діяльність з огляду на бюджет? І як решті громадян довіряти середньостроковим соціальним програмам, якщо нема ясності щодо їх фінансування? У вересні такі програми пішли, наче гриби після дощу. Але щоденна злива коментарів урядовців про принади проекту бюджету не те щоб не викликала довіри, а не трималася купи. Віце-прем’єр Сергій Тігіпко, приміром, одразу після обвалу на фондових ринках, золота й нафти, наполягав підвищити ціни на газ для населення, бо нібито слід зважати... на світову кон’юнктуру. Але якщо на неї зважати, то треба зменшувати, а не підвищувати ціну на газ, і вже наступного дня Сергій Леонідович забрав свої слова назад. Прем’єр-міністр Микола Азаров сповістив, що росіяни не проти перегляду газової угоди 2009 року, яку того самого дня спростували з «Газпрому». Ще б пак, за відсутності джерел фінансування «Південного потоку» і падіння цін на енергоносії цей контракт для росіян — що для доярки апарат машинного доїння.

Перший віце-прем’єр Андрій Клюєв, зі свого боку, запевнив: і пенсії зростуть, і економіка зміцнішає. Однак законопроект знову це заперечує: якщо Пенсійний фонд «схудне» на два десятки мільярдів гривень, то за рахунок чого піднімати пенсії? Якщо імпортувати збираємося більше, ніж експортувати, на 5,6 мільярда доларів США, то про які важелі економічного розвитку мова?! Нам кажуть: є ще одна програма — імпортозаміщення. Добра, хоч і амортизована річ, про яку ми теревенимо на урядовому рівні з першої половини дев’яностих років минулого століття. Усвідомлюючи, що проектні негативні сальдо наступного року виправлять фактичні позитивні бульдо, досягнуті за рахунок недофінансування держпрограм, внутрішніх і зовнішніх запозичень, інвестицій під Євро-2012, штучних занижень соціальних стандартів, абощо. Для прикладу. Пропозиція Мінекономрозвитку подовжити мито на зерно, встановивши нове — на рапс та олію, автоматично приносить у бюджет десятки мільярдів гривень додаткових надходжень, але загрожує обвалити ринок, позбавити сільгоспвиробника можливості працювати прибутково.

У вересні це усвідомлення заколисало уряд, наче вболівальників — схвальні оцінки Мішеля Платіні про підготовку здавальних об’єктів до Євро-2012. Є надія здивувати гостей — як не рівнем гри, то євроремонтом і... європейськими цінами.

У той час, як російський уряд підраховував прогнозні рівні ВВП та бюджетних доходів і витрат за можливого падіння цін на нафту від 10 до 40 доларів на барелі, у міністерських надрах нашої країни визріла пропозиція... підняти з 1 січня наступного року ставки акцизного збору на бензини й дизпальне до 200 євро й 120 євро за тонну відповідно. На думку чиновників із Міністерства інфраструктури, це додасть у бюджет 4,36 мільярда гривень. З кишень кінцевих споживачів. Адже на додачу пропонується уніфікувати дотепер диференційовані акцизи. Отже, акциз на низькосірчане пальне з найбільш ходовою маркою Євро-4 зросте вчетверо, й це відгукнеться на заправці подорожчанням літра дизпального щонайменше на 75 копійок. Це може зіпсувати бюджетний прогноз інфляції на 2012 рік, але не настрій урядовців, оскільки ціни на ринку нафтопродуктів урівноважує імпорт. Надмірне покладання уряду на імпорт не дає змоги виправити платіжний баланс країни, який уже веде до боргової ями, адже необхідна валюта не заробляється, а позичається, а експортний кінь уже не галопує. У вересні попит на сталь утримувався, дякуючи одній-двом країнам на Близькому Сході та одній — у Східній Азії. Зате популізм галопував скажено. Україна може відмовитися від кредиту МВФ? Та невже! Хіба це не потягне за собою відмову інших кредиторів? Чи Міністерство фінансів не має проблем із розміщенням боргових паперів на ринку капіталів? Ці проблеми треба вирішувати, бо слід віддавати 2-мільярдний доларовий кредит російському VTB, а довіра до боргових зобов’язань нашого уряду на міжнародному ринку капіталів у вересні, прямо скажемо, поблякла на тлі очікування нової хвилі економічної кризи. Швидше за все, його вчергове пролонгують, але це вже збільшить боргове навантаження на бюджет. І аби ж цим і обмежилося! У вересні чорнобильці та афганці влаштували демарш, вимагаючи в бюджеті на наступний рік не скасовувати соціальні пільги. Але якщо не скасовувати, то на це слід спрямувати кожну третю гривню доходної частини бюджету.

Власне, це найбільш болісна особливість проекту бюджету — він розплачується за популістські рішення минулих років, за ручне управління економічними й соціальними процесами. Але чому б уряду і Нацбанку не сказати про це відверто? Бо вони й самі обстоюють ручне управління і послуговуються популістськими рішеннями. За приклад наведу постанову Нацбанку, якою регламентується новий порядок обміну валют з обов’язковою фіксацією паспортних даних. Його потребу обумовили боротьбою з відмиванням грошей, але, якщо так, то копають не в тому місці — «мийники» переймаються переведенням готівки в безготівковий обіг. Якщо не так, а йдеться про засіб обмеження валютного обігу, то це ще гірше, оскільки позитивний ефект від такого кроку швидкоплинний, а негативний (поява тіньового обігу) — малопередбачуваний. 

Водночас не менш важливий крок у вересні законодавці зробили, приставши на поправки Президента в Закон «Про захист прав кредиторів і споживачів фінансових послуг». Нові іпотечні кредити відтепер кваліфікуватимуть як споживчі позики, котрі видаватимуть винятково в гривні. Банки матимуть змогу вдатися до реструктуризації кредиту й не матимуть змоги самочинно змінювати фіксовану ставку за кредитом. Їм полегшили вилучення застави в разі непогашення іпотеки. Для виселення боржника з квартири достатньо буде рішення суду, а банк зможе стягувати майно за виконавчим приписом нотаріуса.