Стартував Всеукраїнський тиждень паліативної допомоги
Щороку від невиліковних хвороб помирають близько 700 тисяч українців. Для майже півмільйона з них останні тижні життя перетворюються на нестерпні муки. Без необхідної допомоги та, головне, без ефективної системи знеболення десятки тисяч наших співгромадян рахують секунди до власної смерті... Тим часом у деяких цивілізованих країнах уже давно навчилися полегшувати страждання безнадійно хворих. Розгалужена система хоспісів та відділень паліативної допомоги, які наскільки можливо зменшують страждання пацієнтів, — буденність для них і лише мрія для нас. На сьогодні в Україні налічується лише 12 стаціонарних хоспісів і близько двох десятків паліативних відділень при лікарнях. Мізерне фінансування, нестача персоналу, нерозвинений волонтерський рух — це три проблеми, які характерні для нашої, м’яко кажучи, негуманної системи.Привернути увагу громадськості до проблем українців, які опинилися при смерті, вирішила громадська організація Українська ліга сприяння розвитку паліативної та хоспісної допомоги. Ударити по байдужості суспільства вирішили мистецтвом. Серед запланованих заходів — фотоконкурс, соціальна акція «День зірки в хоспісі» та соціально-мистецька акція «Портрет із майбутнього». У рамках останньої художники спробують зобразити відомих українців, серед яких Ірена Карпа, Владислав Яма, Владислав Ващук, Гайтана, через 30 років. 6 жовтня ці та інші роботи провідних українських митців підуть з молотка на благодійному аукціоні-продажу, який відбудеться у Дипломатичній академії України. Отримані кошти спрямують на підтримку хоспісів.
Учора за участю представників Міністерства охорони здоров’я, Національної Академії наук відбувся «круглий стіл», на якому спробували фахово підійти до вивчення проблеми надання паліативної допомоги в Україні. І вже цієї суботи світ відзначить Всесвітній день хоспісів і паліативної допомоги. Остання в «боротьбу» вступає там, де традиційна медицина вже не може допомогти. І на цьому «етапі» йдеться не так про продовження життя, як про максимальне полегшення фізичних і моральних страждань пацієнта та його близьких. Та хоч практика створення хоспісів існує, без перебільшення, ще з давніх-давен, сьогодні цих закладів не вистачає. Донедавна Україна у цьому «русі» пасла задніх. Нині, переконують фахівці, намітились певні позитивні зрушення. Результатом є вже те, що про необхідність створення хоспісів заговорили люди в посадових кріслах.
А поки що, за даними Української ліги сприяння розвитку паліативної та хоспісної допомоги, ми — чи не єдина країна в Європі, де для знеболення досі використовують тільки ін’єкційний морфін. Тоді як у світі вже давно існують спеціальні пластири, таблетки, сиропи. Крім того, мовляв, суворо обмежено у нас і добову дозу ін’єкцій знеболення. Та нестача препаратів — лише одна із проблем. Інші не менш важливі — нестача фінансування, переповнені палати, проблема з кадрами. Змінити це зможе, мовляв, тільки комплексний підхід: від розробки державної програми до зміни зарегульованого законодавства щодо надання знеболювальних препаратів. На це потрібні час, бажання і, головне, розуміння того, що люди повинні йти з життя гідно.
Колаж Олексія КУСТОВСЬКОГО.
