Перше, що помічаєш, коли заходиш на територію Держмитслужби України на вулиці Дегтярівській, — зразковий порядок. Він тут скрізь: від коридорів адміністративного корпусу до суперсучасного моніторингового центру, з якого ведеться відеоспостереження за всіма митними переходами держави. Поруч монітори, котрі відстежують рух транзитного транспорту. Вантажівки митники оснастили замками з JPS, і такий контроль позбавляє транзитних перевізників можливості розвантажитися на території України. Такого порядку, схоже, не має жодне інше силове відомство. Керівник Держмитслужби України Ігор Калєтнік переконаний, що українські митники готові як до прийому численних гостей Євро-2012, так і до збільшення пропускних спроможностей митниць у рази. Він упевнений, що українські митниці не тільки готові до поглибленої співпраці з ЄС, а й можуть задавати моду. Спілкуючись з ним, розумієш: Калєтнік — справжній професіонал, глибокий аналітик, який легко справляється з цифрами і володіє ситуацією на кожному митному переході. Він чітко бачить перспективи, і розумієш, що цей доведений до автоматизму порядок тут — від цього державного чоловіка.

Із досьє «Голосу України»

Ігор Григорович КАЛЄТНІК — голова Державної митної служби України з березня 2010 р. Дійсний державний радник митної служби. Почесний митник України. Кандидат юридичних наук. Заслужений юрист України. Народився 16 липня 1972 р., закінчив Вінницький сільськогосподарський інститут за спеціальностями агрономія (1993 р.) та облік та аудит (1999 р.), а також Київський державний університет ім. Т. Г. Шевченка за спеціальністю правознавство (2001 р.). Трудову діяльність розпочав інспектором Вінницької митниці, до 2005 р. очолював митниці в різних регіонах України. Згодом був директором Департаменту боротьби з митними правопорушеннями, працював суддею Дніпровського району м. Києва, очолював Департамент організації боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Державної митної служби України. Будучи народним депутатом України від Комуністичної партії (2007—2010 рр.), очолював Комітет Верховної Ради з питань боротьби з організованою злочинністю та корупцією. Нагороджений почесними відзнаками та відомчими нагородами.

Сприяти, а не заважати бізнесу

— Ігоре Григоровичу, яка ваша думка щодо перспектив України як асоціативного члена Євросоюзу? Яку участь у цьому процесі братиме ваше відомство?

— Підписання Угоди про Асоціацію з Європейським Союзом відповідає прагненню України створити економіку, яка могла б успішно інтегруватися в європейські та світові взаємовідносини, а також розвивати багатосторонню міжнародну торговельну систему з країнами Європи. Серед найважливіших пріоритетів на 2011—2013 роки — прискорення всього спектра митних процедур, впровадження ефективної системи аналізу ризиків. А це буде можливим лише за умови модернізації діяльності Державної митної служби України через впровадження сучасних митних стандартів, посилення боротьби з корупцією, приєднання до Конвенції про спільну транзитну процедуру.

— Що у цьому сенсі Державна митна служба України робить уже нині?

— Триває удосконалення роботи митної служби для максимального прискорення проходження вантажів, усунення зайвих бар’єрів для бізнесу. Працюємо над впровадженням сучасних технологій митного контролю. Зокрема, так званих фільтрів пунктів пропуску. Система дозволить зчитувати номерні знаки з усіх автомобілів, котрі перетинають кордон. Ми зможемо чітко зафіксувати факт в’їзду автомобіля на територію України, який автомобіль, номерний знак, коли в’їхав. У разі ввезення товарів без митного контролю ця система надасть можливість розпізнавати порушників митного законодавства і тих, хто їм сприяє — митників, прикордонників, працівників інших контролюючих служб.

Також уже зараз ми практикуємо обмін даними про товари, які переміщуються через кордон, з митними службами інших країн засобами електронної пошти. Інформація про найменування, вагу та кількість товару надходить до нашої центральної бази даних ще до того, як транспортні засоби в’їдуть на територію України. Тобто фактично унеможливлюються порушення при перетині кордону або принаймні зводяться до мінімуму.

Така процедура вже діє між Україною та Польщею, і вона себе виправдовує. Згодом така система діятиме по всій ділянці українсько-польського кордону — а це Львівська і Волинська області (пункти пропуску «Рава-Руська», «Шегіні», «Краковець»,«Устилуг», «Ягодин»). У перспективі плануємо підписати угоду про запровадження такої ж системи з нашими угорськими колегами. Запропоновано співпрацю і митній службі Румунії, з нашого боку перешкод для цього не буде. У Чернівцях я мав зустріч із керівником митної служби Румунії, після відповідного вивчення пропозицій румунською стороною, думаю, результат теж буде позитивним.

Акцент на документальний і відеоконтроль

— На що реально вплинуло впровадження моніторингового центру?

— Мета була одна — унеможливити створення черг на митному кордоні. Ще півтора року тому величезні черги стояли у Волинській області, на Львівщині, на російському кордоні. Адже на державному кордоні сьогодні не тільки митники — працюють і прикордонники, і фітосанітари, екологи, ветеринари — загалом дев’ять контролюючих служб. А для громадянина все це — митниця. Відстоявши добу в черзі на державному кордоні, він не скаже, що стояв, скажімо, на фітосанітарному контролі, а скаже, що черга на митниці. А система моніторингового центру якраз дозволяє відокремлювати різні види контролю, таким чином, є можливість швидко реагувати з центрального апарату. Нам не потрібно для цього очікувати інформації від оперативних чергових, бо дані відображаються в режимі он-лайн. І як тільки починає збиратися черга в будь-якому пункті пропуску, працівник моніторингового центру має змогу визначити, з якої причини це сталося, і відреагувати. У моніторинговому центрі зберігаються дані про сплату податків, час оформлення вантажних митних декларацій, тут акумулюються скарги, пропозиції, звернення громадян і суб’єктів, це все в автоматичному режимі ставиться на контроль, надсилається доручення до відповідного пункту пропуску розібратися в ситуації, контролюється зворотній зв’язок із заявником — працівник моніторингового центру зобов’язаний проінформувати його про вирішення питання.

Крім того, Верховна Рада ухвалила закон про попередній документальний контроль. Дуже прогресивний і правильний закон, який діє в більшості країн ЄС і майже у всіх країнах СНД. Йдеться про те, що на державному кордоні функції ветеринарної, екологічної, фітосанітарної, карантину, СМАПу мають бути делеговані митним органам. Таким чином, на кордоні залишаться тільки прикордонники і митники. Сьогодні на виконання вимог цього закону Митною службою підготовлено проект постанови Кабінету Міністрів, який має окреслити механізм та підготувати перелік товарів, щодо яких буде здійснюватися попередній документальний контроль — це практично 95% всіх товарів, які переміщуються через кордон. Ми залишили в пропозиціях у віданні фітосанітарів та ветеринарів контроль при перетині кордону живих тварин (бо вони можуть переносити різні хвороби) і живих рослин. Цю роботу тепер виконуватиме митник, залучаючи фахівців за потреби. І можливо легковий автомобіль почнемо пропускати за 1 хвилину, автобус — за 3—5 хвилин, вантажний автомобіль — до 10 хвилин.

— Як відеоконтроль сприяє боротьбі з корупцією серед митників?

— Лише цього року звільнено  325 працівників митних органів, переважно за статтями, які передбачають порушення присяги державного службовця, порушення дисциплінарного статуту, невиконання службових функцій. З Львівської митниці звільнено 97 осіб, з Чопської — 51, з Ягодинської — 26. Не можна сказати, що це наслідки одного лише відеоспостереження, його замало для прийняття відповідного рішення. Це цілий комплекс дій, часто у взаємодії з іншими правоохоронними органами.

Ми регулярно проводимо звірення із зарубіжними колегами. До прикладу, у 2008—2009 роках різниця між товарообігом України і Польщі становила близько мільярда доларів. Торік вона була вже три мільйони, а цього року, упевнений, буде ще менше. Це означає, що ми припинили цілу низку суттєвих зловживань на кордоні, порушень, які мали дуже глибинний, системний характер. Довелося звільнити велику кількість людей, особливо це стосується західного кордону, хоча і на південних ділянках, зокрема, порту Іллічівська, теж вживали заходів. І все це сприяло серйозному зростанню надходжень до державного бюджету. Вже за 9 місяців цього року порівняно з минулим роком ми дали на 18 мільярдів гривень більше платежів. Цього року збільшився і товарообіг, за 9 місяців це вже майже 108 мільярдів доларів (зростання товарообігу — 45%). Це серйозні цифри, які означають, що країна ожила, почав розвиватися бізнес. Причому зросли показники і по експорту, і по імпорту. Більше того, якщо не врахувати природний газ, якого ввезли майже на 11 мільярдів доларів, то у нас сальдо зовнішньої торгівлі — позитивне.

Зростає товарообіг — і план з податків перевиконується

— Отже, Україна виходить із недавньої кризи?

— Спостерігається позитивна динаміка зростання експорту по окремих товарах, а значить, і внутрішнього виробництва в країні. Наприклад, на 50% збільшився експорт м’яса птиці, тобто товару, який традиційно імпортувався в Україну. В останні місяці зросла кількість імпорту товарів, необхідних для розвитку внутрішнього виробництва — устаткування та обладнання для виробництва товарів, які потім експортуються. Знову ж таки, без врахування вартості імпортованого газу експорт переважає над імпортом, а темпи зростання цих показників практично рівні: імпорт — 38%, а експорт — 37%.

— Яку частку загальних надходжень до держбюджету України становить надходження від ДМСУ?

— Звичайно, остаточні дані матимемо наприкінці року, але, думаю, цифра коливатиметься між 35 і 40 %. Оподаткований імпорт виріс на 25%, а податки збільшилися на 36%. За рахунок цього план Міністерства фінансів, встановлений нам, перевиконано на 8%. За дев’ять місяців до державної скарбниці надійшло 83 мільярди гривень. До кінця ж року очікуємо цифру 113 мільярдів гривень. І це за найстриманішими нашими прогнозами. Якщо позитивні тенденції збережуться, то ця цифра може бути ще більшою. Тобто ми вже говоримо про перевиконання плану Мінфіну мінімум на 14 мільярдів.

Верховна Рада у першому читанні прийняла новий Митний кодекс — прогресивний документ, який відповідає сучасним європейським вимогам та принципам. Наприклад, законодавчо врегульовано питання визначення митної вартості — на це нарікають найбільше. Також визначено перелік документів, які необхідно подати до митного органу. Ми забрали розмиті формулювання, оскільки під маркою «... та інші документи» можна було вимагати все, що завгодно. Митним кодексом передбачено впровадження електронного декларування. Це дуже цінна і важлива для суб’єкта можливість, не виходячи зі свого офісу, провести митне оформлення, без будь-якого фізичного огляду товару, без присутності на вантажних терміналах і стояння в чергах. Але тут слід передбачити відповідальність брокерів. Ми пропонуємо, щоб брокер став реальним суб’єктом процесу, а не так як сьогодні — стіл, стілець, комп’ютер і ніякої відповідальності, жодних гарантій за можливі ризики. Все має бути на рівні банківських гарантій або гарантій страхових компаній. Ще одна законодавча новація — запровадження інституту уповноваженого економічного оператора. Той, хто матиме цей статус, користуватиметься всіма можливостями для швидкого проходження митного контролю і здійснення митного оформлення. Фактично йдеться про невелику кількість підприємств, які є найбільшими платниками податків і не мають у своїй митній історії жодних порушень чинного законодавства.

Декриміналізація економічних злочинів — не за горами

— Коли очікувати обіцяної декриміналізації статей Кримінального кодексу, пов’язаних з контрабандою?

— Це питання ми передбачали в новому Митному кодексі, але відбулася низка робочих нарад під головуванням Президента, і прийнято рішення про внесення до Верховної Ради його законопроекту про декриміналізацію економічних злочинів. 27 вересня цей законопроект був внесений до Верховної Ради України. Він передбачає зміни до Кримінального кодексу України, Митного, Кримінально-процесуального, а також до Кодексу про адміністративні правопорушення.

Найголовніше — те, що по всіх економічних злочинах позбавлення волі буде неможливим. Усі покарання буде замінено на виключно фінансові санкції. У тому числі кримінальна відповідальність за контрабанду замінюється на адміністративну. Держмитслужба проаналізувала практику країн Європейського Союзу з приводу відповідальності за правопорушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Зокрема, у країнах-членах ЄС найбільш поширеним видом відповідальності за контрабанду товарів є фінансові санкції, а саме — грошові стягнення та штрафи.

Кримінальна відповідальність залишиться тільки за контрабанду психотропних, наркотичних, радіоактивних речовин, зброї, боєприпасів, культурних та історичних цінностей. За всі інші порушення, які раніше потрапляли під кримінальну відповідальність, тепер буде адміністративна. Аналіз з точки зору економічного ефекту результатів кримінальних справ, порушених за контрабанду товарів, доводить неефективність кримінальної відповідальності за вчинення «товарної» контрабанди.

Наведу цифри. У 2009 році порушено кримінальних справ на 445 мільйонів, у 2010 — на 700 мільйонів, в 2011 — на 300 мільйонів гривень. А надійшло до бюджету від кримінальних справ у 2009 році 1,5 мільйона гривень, в 2010 році — 1,4 млн. і в 2011 до бюджету надійшло 0 грн. Що відбувається нині, за чинного законодавства? Порушується кримінальна справа, дізнавачі митного органу працюють 10 днів, потім через прокуратуру ця кримінальна справа передається в службу безпеки. Всі склади забиті, йде перерахунок цього товару, товарна експертиза. У переважній більшості кримінальні справи фактові, слідство триває рік-два, задіяна велика кількість оперативного складу служби безпеки, слідчих.

Між тим, давайте дамо відповідь: а що стоїть в основі цього злочину? В основі — економіка, небажання сплатити податок. Отже, з економічними порушеннями треба боротися економічними санкціями. Причому необхідно посилити адміністративну відповідальність, оскільки на сьогодні, якщо вартість предмета правопорушення висока, суддя у 90% приймає рішення про накладення штрафу без конфіскації, відповідно, що менша вартість предмета правопорушення, то частіше суд застосовує конфіскацію і не накладає штраф. Самі розумієте, що це означає.

Потрібна безальтернативна конфіскація і штраф — 100 відсотків вартості предмета правопорушення, щоб ніхто ні з ким і ніяк не міг домовитися.

— А скільки зараз на українській митниці працівників?

— У митних органах працює 18 тисяч осіб, разом з академією Митної служби України, сюди ж рахуємо підприємства, які забезпечують діяльність митників — автотранспортні господарства, технічний персонал. Ми скоротили центральний апарат митної служби на 30 відсотків — сьогодні це 316 посадових осіб (було 450). Проте ми звернулися до Кабміну, щоб розглянути можливість скорочення територіальних органів митної служби лише на 20%. Чому? Адже незабаром Євро-2012, це важливе випробування. Ми вже сьогодні виходимо на те, що, можливо, буде спільний контроль з низкою країн шляхом «єдиної зупинки», коли в одному місці спільно оглядатимуть, скажімо, польські та українські митники. Але для цього ми повинні мати в розпорядженні особовий склад. Друга підстава — дуже серйозно зростає товарообіг, тож не маємо змоги скорочувати штат на митницях аж на 30%. Третій аргумент: ми серйозно перевиконуємо план надходжень до державного бюджету. Вже у цьому місяці перевищуємо план Міністерства фінансів на два мільярди гривень. За графіком виконання плану, доведеного Мінфіном, уже маємо 146%.

— Ви підтримуєте заяву Прем’єр-міністра Миколи Азарова про доцільність об’єднання Держмитслужби і Податкової?

— Поки що, на мою думку, нам необхідно об’єднувати зусилля на рівні створення єдиної інформаційної бази. Сьогодні податкова і митна служба України — це ефективно діючі структури, які за останні 1,5 року показали досить серйозні позитивні зрушення. Що дасть об’єднання? Якщо брати за аналогію Вірменію чи Грузію, то не слід забувати, що у них населення по 4 мільйони, крім того, менша територія, менше суміжних держав, зовсім інша величина товарообігу. Функції митної і податкової служб сьогодні суттєво відрізняються. Певно, можна розглядати можливість об’єднання якихось окремих аспектів, але це передусім слід глибоко вивчити. Треба дати чітку відповідь: чи отримає держбюджет додаткові кошти в разі об’єднання цих структур? Для чого об’єднуватися, якщо отримаємо стільки ж або менше? Чи стане кращою правоохоронна складова? Чи стане якіснішим контроль, а система — ефективнішою? Тому, якщо держава піде на такий крок, то лише за умови наявності чітких стовідсоткових гарантій позитиву. Якщо їх нема, то краще не розпочинати.