28 вересня цього року могло стати чорним днем для вітчизняної фінансової системи, та й для країни загалом. Але до колапсу не дійшло. Міністерство фінансів України ввечері 28 вересня встигло провести найбільшу цього року одноразову виплату за облігаціями внутрішньої держпозики (ОВДП) на суму понад 3,5 мільярда гривень (приблизно 420 млн. дол.). Тобто сплатити внутрішній борг за облігаціями, випущеними у 2008 році під 15,6% річних.
А напередодні Всеукраїнський центр сприяння підприємницькій діяльності повідомив, що починаючи з п’ятниці, 23 вересня, Державне казначейство України зупинило рух коштів на всіх казначейських рахунках на центральному та місцевому рівнях. На думку фахівців центру, така ситуація вказувала на спробу акумулювати кошти, необхідні для погашення до цієї середи двох серій ОВДП. Спостерігачі попереджали: якщо борг до кінця дня не буде погашено, то Україна опиниться у стані технічного дефолту...
Нагадаємо, звичайний дефолт означає неможливість виконання позичальником своїх зобов’язань, що веде до його банкрутства.
У Міністерстві фінансів спростували можливість технічного дефолту. Чиновники розпалення пристрастей пов’язують із процесом прийняття Державного бюджету на 2012 рік.
Не погоджується із цим народний депутат від «БЮТ»-«Батьківщина» Андрій Сенченко. Він вважає, що державні фінанси України перебувають у критичному стані. Таку думку він висловив учора на прес-конференції в Києві. При цьому, за його словами, у середу, 28 вересня, Мінфін ледь не допустив техдефолт за двома серіями ОВДП, а у вівторок, 27 вересня, ОВДП поставили антирекорд, коли не отримали жодної заявки за всіма трьома серіями.
Однак українські комерційні банки не очікують серйозного «падіння» у зв’язку із другою хвилею фінансово-економічної кризи, вважає керівник відділу стратегії одного з банків Євгеній Зинов’єв.
— Ми просто зробили кілька сценаріїв розвитку банківської системи. Готуємося до різного перебігу подій: і до кризового, і до некризового», — зазначив він.
За словами експерта, не можна однозначно стверджувати, буде чи ні чергова хвиля кризи. Але він не виключає певну стагнацію, мляве зростання світової економіки. Мовляв, це триватиме кілька років, і подібний стан теж можна назвати кризою.