Як повідомляв раніше голова ФДМУ Олександр Рябченко, оголошення про умови приватизації держпакетів акцій двох енергогенеруючих і дев’яти енергопостачальних компаній (потім уряд розширив перелік ще двома обленерго) опублікують у серпні-жовтні поточного року. Закінчується вересень, і скептики почали сумніватись.

Плани не змінюються, а корегуються

Але нещодавно Перший віце-прем’єр-міністр Андрій Клюєв підтвердив: Україна має намір оголосити про приватизацію в галузі до кінця 2011 року. Затримку урядовець пояснив тим, що з урахуванням масштабності приватизації та її стратегічного значення для держави поспішати тут не варто, тим більше в умовах погіршення ситуації на міжнародних фінансових ринках.

Стратегічне значення роздержавлення енергетичного сектору стосується й суміжної галузі — вуглепрому. Так, Міненерговугілля зверталось у ФДМУ з пропозицією внести в умови приватизації пункт про обов’язкову закупівлю визначених об’ємів українського вугілля. Це — надзвичайно важливий, але не поодинокий додатковий параметр умов приватизації. Як зазначав Андрій Клюєв, для досягнення оптимального результату необхідно провести оцінку безлічі параметрів. «Поспішати не треба, ми не хочемо продешевити», — наголосив він.

Наступним кроком, котрий засвідчив, що програма приватизації — один з конкретних етапів реформ, а не черговий прожект, стало недавнє засідання Кабінету Міністрів, на якому було погоджено умови продажу державного пакета акцій підприємства публічного акціонерного товариства (ПАТ) «Західенерго» (до продажу пропонується 45,1% акцій). Проект розпорядження підготовлено ФДМУ на підставі протоколу засідання конкурсної комісії з продажу пакета акцій ПАТ.

Інвестора — в шори умов

Комісія, до складу якої увійшли представники ФДМУ, Міненерговугілля, Мінфіну, НАК «Енергетична компанія України», Львівської облдержадміністрації, ПАТ «Західенерго» та профспілки працівників енергетики та електротехнічної промисловості, за результатами біржових котирувань акцій ПАТ «Західенерго» всановила початкову вартість держпакета акцій на рівні 1 932 000 тис. грн.

Урядовим розпорядженням визначено:

а) приватний інвестор зобов’язується використовувати не менше 70% українського вугілля (сталий попит на вітчизняне паливо, що сприятиме розвитку українського вуглепрому, а також зменшення зовнішньої енергетичної залежності держави);

б) на інвестора покладаються зобов’язання в соціальній та природоохоронній діяльності (захист трудових і соціальних прав робітників, збереження навколишнього природного середовища);

в) інвестор зобов’язаний погоджувати з ФДМУ питання зміни розміру статутного капіталу, перетворення товариства, а також питання відчуження майна, балансова вартість якого перевищує 25% вартості активів (підприємство не потрапить в «треті руки»);

г) інвестор зобов’язаний спрямувати за підсумками поточного року частину чистого прибутку в розмірі не менш як 30% на виплату дивідендів на пакет, яким володіли НАК «ЕКУ» та держава в особі ФДМУ.

Згідно з розпорядженням, ФДМУ доручено провести конкурс із продажу пакета акцій ПАТ «Західенерго» з відкритим пропонуванням ціни за принципом аукціону. Крім того, фонд встановлює контроль за виконанням покупцем умов договору і щокварталу інформує про це Кабмін. Складена також початкова вартість запланованого до продажу 25-відсоткового пакету акцій «Київенерго». Як повідомив Олександр Рябченко, вона становитиме 432,3 млн. грн.

Можливо, для когось продаж держмайна в умовах, коли світові фондові ринки завмерли в очікуванні чергової хвилі фінансової кризи, здасться мюнхгаузенівщиною, але не для спеціалістів. Нагадаємо, наприклад, ще раніше президент інвестиційних фондів компанії з управління активами «Амадеус» Михайло Ройко зазначав, що в результаті боротьби за право викупу держпакетів акцій енергокомпаній їх ціна перевищить ринкову. На думку експерта, бажаючих буде достатньо, тим більше що демократичні умови конкурсу допускають до торгів будь-кого. А от далі вступатимуть у гру вищевказані жорсткі правила, затверджені урядом. Тому, як наголошував Михайло Ройко, поки що головними інтересантами вважаються нинішні міноритарні акціонери.

Як заявив гендиректор Української асоціації інвестиційного бізнесу Андрій Рибальченко, сьогодні електроенергетична галузь має попит серед інвесторів — активність з угод щодо злиття та поглинання в цьому секторі спостерігається на сусідніх з Україною ринках.

— У зв’язку з чим я думаю, — підкреслив Рибальченко, — що в держави особливих проблем з продажу запланованих активів в енергетиці не буде. Переконаний, ми зможемо побачити конкуренцію в процесі торгів і, як результат, зростання вартості держпакетів.

А Олександр Рябченко каже, що за оцінками ФДМУ загальна кількість потенційних покупців обленерго може становити близько 23 вітчизняних та закордонних компаній, число претендентів на держпакети генерацій — приблизно 13.

Війна не за газ, а за нацбезпеку

Всі ми нині є свідками цивілізованої, без показових відключень газу, але доволі безкомпромісної боротьби за перегляд наших з Росією так званих газових угод. Зрозуміло, що, граючи за цивілізованими правилами, Україна в одноосібному порядку ні скасувати, ні відмовитись від цих угод не може. Єдине, що вона може і на що має право — це модернізувати власне виробництво, зробивши його менш енергоємним, а також модернізувати підприємства енергогенерації та енергорозподілення. У випадку, скажімо, з металургійними та хімічними комбінатами зробити це вже не так просто. Всі вони давно в приватних руках, і змусити власника обновити основні фонди, якщо це не було обумовлено в приватизаційному договорі, надзвичайно важко. Отже, зараз завдання для держави — не повторити помилок при приватизації енергосектору.

Україна має зменшити споживання імпортного газу. Не на відсотки — в рази. І вона вже почала це робити, про що свідчать значні скорочення у замовленні об’ємів російського газу на майбутній рік. Умови приватизації енергетичної галузі — ще один серйозний крок на шляху здобуття енергетичної незалежності.

А ще — реанімації вуглепрому. Так, виконати урядову умову для покупця «Західенерго» щодо використання українського вугілля в обсязі не менш як 70% можливо лише тоді, коли з вугледобувними підприємствами буде укладено довгострокові угоди про закупівлю відповідних об’ємів вугілля. Як заявив днями голова Держагентства з енергоефективності та енергозбереження Микола Шашкевич, Україна може зменшити до 25% споживання газу в найближчі роки. За його інформацією, 2011-го відомство продовжить супроводження проектів з впровадження новітніх технологій у комунальній сфері та промисловості, переведення газових котелень на альтернативні види палива.

— Використання вугілля для виробництва теплової та електричної енергії для нашої держави є одним із головних пріоритетів у формуванні оптимальної структури ринку палива в Україні, — каже голова комісії Українського союзу промисловців та підприємців Олександр Шпак. — Це також є однією із необхідних умов укріплення енергетичної безпеки нашої держави.

Його підтримує народний депутат Ігор Рибаков: «Останні заяви «Газпрому» про те, що газ для України може подорожчати до 500 доларів за тисячу кубометрів, змушують взятись за реанімацію вугільної галузі стахановськими методами».

Ситуація складається так, що сьогодні «реанімація» вуглепрому цілком і повністю залежить від приватизації в енергетиці. Точніше — від правильного вибору інвестора. А відтак, від нього залежатиме й «реанімація» України як енергетично незалежної держави.

Фотоетюд Сергія КОВАЛЬЧУКА.