Влада скаржиться, що... не має влади

Друкуючи критичні кореспонденції, редакція сподівалася привернути увагу до цієї проблеми КМДА, Генпрокуратури, прокуратури столиці, природоохоронних установ і організацій, вимагаючи від їх очільників втручання. Проте марно: владні структури відбувалися відписками, мовляв, ваш запит надіслано на... розгляд. Тож не залишається іншого, як додати коментарі до найнахабніших «відповідей».

Коротко нагадаю: у «Голосі України» неодноразово друкувалися критичні матеріали стосовно незаконного зведення котеджів на берегах озера Берізка, що в Гідропарку, таємничим товариством «Форест парк прем’єр», капітальної триповерхової споруди поблизу Венеціанського мосту, забудови пляжів нелегальними закладами громадського харчування, загородження їх парканами, що унеможливлює вільний доступ до них відвідувачів. Йшлося також про окупацію пляжу «Золотого» «підприємцями», які захопили найкращі його частини під кафе та «наливайки».

До редакції надійшла відповідь від голови ліквідаційної комісії інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Києві Міністерства регіонального розвитку та будівництва України Олександра Пухного: «Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Києві, за запитом прокуратури Києва, розглянуто статтю «Хто кого: влада окупантів чи окупанти владу?» щодо дотримання вимог містобудівного законодавства при розміщенні споруд на території Гідропарку».

Не переобтяжуватимемо читачів дослівним цитуванням чиновницького послання, викладемо його коротко. Пан Пухной повідомляє, власне, те, про що йшлося у кореспонденції. Приміром, твердить, що «на замовлення МПП «Мрія-93» ТОВ «Васильок-ЛТД» підрядником ТОВ «ЯМПІ-ЛТД» виконуються будівельні роботи з будівництва павільйону з літнім майданчиком поруч із Венеціанським мостом... на підставі дозволів, наданих інспекцією відповідно до Закону України «Про планування і забудову територій». Але редакція і запитувала: «Як триповерхова споруда може бути літнім майданчиком, і в який спосіб на її будівництво можна було одержати дозвіл інспекції?»

Ми писали про незаконне бетонування частини пляжу поблизу мосту Патона, а пан Пухной повідомляє, що, за інформацією КП «Плесо», «ця зона створена для урочистих подій, про що надано документи Головному управлінню містобудування та архітектури КМДА». Редакція повторює запитання: «Як можна одержати дозвіл на те, що заборонено законодавством?»

Щодо котеджного містечка на березі озера Берізка пан Пухной повідомляє: так, кілька капітальних дерев’яних зрубів ТОВ «Форест парк прем’єр» спорудило, порушивши низку законів. У зв’язку з чим інспекція (по кілька разів!): складала приписи, зверталася до прокуратури Києва, Дніпровського РУ ГУ МВС України, Державної інспекції з енергетичного нагляду та до ВАТ «АК «Київводоканал», з позовною заявою до Господарського суду Києва. От тільки не повідомляє пан Пухной, чим закінчилися ці звернення. А нічим, оскільки нахабний забудовник начхав і на інспекцію, і на українське законодавство. Запитання: «Хто саме може собі це дозволити?»

Те само і з незаконним і начебто тимчасовим швартуванням готелю «Баккара». Пан Пухной надіслав перелік установ, до яких інспекція зверталася з вимогами вжити заходів: головного управління МВС України в Києві, прокуратури міста та прокуратури Дніпровського району. Директор ТОВ «Ласвіт» Владлен Матвеєв, якому належить «Баккара», на приписи про порушення законодавства не реагує: чому б повинен це робити, коли має потужну підтримку не лише від місцевої влади, а й від органів правопорядку?  Що мали б зробити власники «Баккари», щоб ні міліція, ні прокуратура «не помітили» їхнього відвертого нехтування законодавством?

«Голос України» неодноразово порушував питання відповідальності керівників КМДА і її профільних управлінь за те, що коїться у Гідропарку.

З цієї низки слід виокремити КП «Плесо»: безлад, який воно сотворило в Гідропарку, ні в казці не розповісти, ні пером описати. Утім, «Плесо» критику ігнорувало. Та нарешті «розродилося»... праведним гнівом: статті в «Голосі України» є такими, що порушують права, законні інтереси та його ділову репутацію! Тому вимагає... спростування...

Редакція спростувала б. Якби переконалася, що на підлеглій цьому підприємству території уже демонтовані сотні нелегальних МАФів і будок, пляжі впорядковані, а смердючі вигрібні ями замінили вбиральні, куди не лячно заходити, і т. д. і т. п. Натомість, замість відповіді на конкретну критику — також і щодо незаконних точок громадського харчування, які зливають і скидають відходи в пісок і в Дніпро, захоплення пляжів під комерційні підприємства, зокрема, «Золотого» і «Молодіжного», генеральний директор «Плеса» Павло Походій повідомляє, що «між КП «Плесо» і ТОВ «ВІП-Кетерінг» укладено договір про розміщення тимчасової споруди на пляжі «Золотий», яка позиціонується як «Весільна садиба» і використовується виключно для весільних церемоній».

Ну, хіба не театр абсурду? Під «тимчасову споруду» забетоновано чималий шмат чи не найкращого місця відпочинку городян. Крім того, «Плесо» — комунальне підприємство, яке належить усім киянам. А пан Походій запитав у нас, чи потрібна нам «весільна садиба» на пляжі, куди мали доступ усі охочі, а нині — лише любителі застілля? То, шановні читачі, будемо спростовувати і вибачатися?

Не менший подив викликає і гнів пана Походія щодо закидів про незаконне швартування готелю «Баккара», з яким «Плесо» незрозуміло з якого переляку уклало угоду про його розміщення на березі Венеціанської затоки. Адже відповідно до Закону України про охорону зон водних ресурсів це підприємство може надати дозвіл хіба що на встановлення тимчасової ятки для продажу морозива, але не на облаштування набережної під господарську діяльність такої капітальної споруди, як «Баккара». Тим часом гендиректор «Плеса» висуває «залізний» аргумент: «готель «Баккара» включений до програми підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи з футболу». І не важливо, що готель захопив шматок комунальної власності — берег затоки, куди відтепер немає вільного доступу городян, забруднює Дніпро викидами начебто очищеної каналізаційної рідини, посилаючись на священну корову — Євро-2012.

Але Євро-2012 — це лише чемпіонат, який приходить і відходить, а кияни залишаються із запаскудженими зонами відпочинку, які стають жертвами невігластва, зажерливості і злочинного «господарювання» тих, хто примостився біля владної годівнички.

Редакція одержала відповідь на критичні кореспонденції «Готель «Баккара». Далі буде», «Гідропарк: небезпечно для здоров’я, або Чого варте слово заступника голови КМДА Михайла Кучука» за підписом його самого.

Пан Кучук погоджується: «В Гідропарку є певна кількість об’єктів, установлених із порушенням законодавства. Постійно здійснюється перевірка правомірності їх розміщення, і в разі відсутності документів інформація подається на розгляд для прийняття рішення про примусовий демонтаж. Демонтовано вже 20 таких об’єктів (на час підготовки відповіді; наразі з’явилася інформація КМДА про демонтаж майже 50 МАФів. — Авт.), на порушників складено 17 адміністративних протоколів, направлено декілька звернень до прокуратури».

Далі заступник голови КМДА повідомляє редакції про фантастичні речі: з’ясовується, у Гідропарку проводилося опитування, і громадяни «висловлюють слова вдячності та наголошують на покращенні умов відпочинку»!

Стосовно готелю «Баккара» пан Кучук повідомляє, що «всупереч укладеному з ТОВ «Ласвіт» договору від 15 грудня 2010 року про організацію швартування і короткострокове розміщення стоянки цього плавзасобу, розпочато виконання будівельних робіт із влаштуванням дороги та вже виконані роботи зі спорудження залізобетонних фундаментів для швартування плавзасобу. До правопорушників ужито відповідних заходів. На жаль, недосконале законодавство і ще багато чинників, які не залежать від міської влади, ускладнюють боротьбу з порушниками закону, але КМДА і надалі докладатиме зусиль для усунення недоліків у Гідропарку та інших місцях відпочинку».

Щодо «вжитих проти правопорушників заходів» — ТОВ «Ласвіт», то в нікчемності їх дієвості може переконатися кожен, хто перетинає Дніпро поїздом підземки: п’ятиповерхове одоробло, усупереч природоохоронним та іншим законам, уже пришвартоване до тих «залізобетонних фундаментів», за що правопорушників було, мабуть, дуже суворо покарано. Так принаймні твердить заступник голови КМДА. Але у  відповіді пана Кучука є зізнання, яке не спонукає до гумору: КМДА підписалася у власному безсиллі, посилаючись на «інші чинники і недосконале законодавство». 

Але навіщо киянам влада, яка ні на що не спроможна, навіть на таку, за великим рахунком, дещицю, як демонтаж нелегальних великих чи малих споруд? З другого боку, якщо проблему неможливо розв’язати на рівні місцевої влади, то чому КМДА, зокрема Михайло Кучук, не звернувся до іншої, яка спроможна це зробити? Втім, читачі, мабуть, звернули увагу, що начальники різних ешелонів влади у відповідях розповідають, що саме вони зробили: склали приписи, звернулися до ще якихось начальників, надіслали запити до правоохоронних органів. Але не вказують, як саме проконтролювали виконання власних доручень і запитів, що конкретно зроблено? Бо хіба нас гріє те, що якийсь начальник склав припис? Цікаво, а як мають почуватися великі й меншого рангу керівники, які чудово знають, що їхні вказівки ніхто й наміру не має виконувати? Чи в цьому разі головне не честолюбство?

Днями КМДА оприлюднила інформацію: у Гідропарку демонтують МАФи — через відсутність дозволів на їхнє розміщення, численні порушення власниками низки законів, правил благоустрою, санітарних норм.

Може, крига скресла? От лишень у заявах КМДА не йдеться про долю «літніх павільйонів для сезонної торгівлі», які насправді є капітальними спорудами, розміщеними без дозвільних документів. А якщо вони і є, то придбані за хабарі, оскільки таке будівництво в Гідропарку заборонене. Втім, якщо влада і правоохоронні органи встановили, що було порушення низки законів, то хто покараний? Крім того, КМДА змусила власників демонтувати майже 50 тимчасових споруд. Але чому вона не зобов’язала їх відновити знищені ними зелені зони?

Редакція сподівалася на конкретну реакцію чиновників, а не лише на їхню згоду з тим, що «газета правильно порушує проблему». А також на ґрунтовну дискусію з городянами щодо майбутнього цієї перлини природи, організованою столичною владою. Адже саме кияни мають вирішувати, яким має бути Гідропарк. Але цього не сталося. Тим часом непокоїть, що плани його облаштування народжуються чомусь лише в нетрях бюрократичних кабінетів без широкого обговорення з громадськістю, як це зазвичай має робитися.