Старт бюджетного процесу і бар’єри відмиванню «брудних» грошей

Міністр фінансів Федір Ярошенко вважає, що проект унікальний своєю лаконічністю. Я б додав — ще й тому, що він збігається з парламентськими виборами і проведенням Євро-2012. А як довіряти макроекономічному фундаменту, якщо уряд і сам у ньому сумнівається — реальний розмір ВВП (з 5,5 до 5,0 відсотка) переглянуто мало не в останню хвилину.

І добре, бо попит на продукцію традиційного експорту (метал, добрива) може зіпсувати друга хвиля економічної кризи, і тоді «попливе» фундамент. Законопроект вочевидь переоцінює ступінь інвестиційної привабливості — обсяги будівництва зростають поки що, дякуючи низькій порівняльній базі минулого року і проектам Євро-2012, тоді як дефіцит поточного рахунку платіжного балансу невпинно збільшується (за сім місяців — 3,3 мільярда доларів США). Банківська система продовжує зазнавати збитків і скорочує кредитування реального сектору економіки, а відтак і не може протистояти стійким девальваційним очікуванням у суспільстві. Нарешті, ціни на газ зростають, а без реструктуризації НАК «Нафтогаз України» та підняття цін на блакитне паливо для населення однак не обійтися — дефіцит у 2,5 відсотка стає недосяжний.

Прем’єр-міністр відгукується про бюджет, як про соціальний, очевидно з огляду на темпи зростання прожиткового мінімуму та мінімальних заробітних плат. Однак, якщо порахувати, то вони нижчі за інфляційну динаміку, що помітили і законодавці. Отже, прямо кажучи, доходи найбільш вразливої частини населення, як і тепер, з’їдатимуть ціни.

Ще один комплімент законопроекту — буцімто він уособлює подальший розвиток — не витримує критики також. Якщо не лукавити з інфляційними розрахунками, то й ВВП виявиться менший за накреслений. Одне слово, поки що бюджетна споруда залишила враження недобудови. Зате всі чудово розуміють, що гальмувати її держприймання — собі на шкоду. Вона не просто вказує на місце проживання, а ще й дає на прожиття. Житимуть, як і жили: частка бідного населення зросте, життя чиновників покращає, лави пільговиків порідішають.

Нові правила валюто-обмінних операцій: відтепер для здійснення таких операцій готівкою на суму до 50 тисяч гривень вам слід показати паспорт, який має засвідчити, що ви українець, а не представник Гвінеї-Бісау. Для здійснення операцій на суму від 50 до 150 тисяч гривень ви маєте пройти повну ідентифікацію особи, щоб на чеку проставили не тільки ваше прізвище та ініціали, а й номер паспорта. Ця інформація зберігатиметься як банківська таємниця упродовж 10 років, але, будьте певні, вже у вигляді прямих доказів, якими можуть скористатися через суд правоохоронні органи. Жоден із банкірів, з якими довелося перекинутися словом щодо цих нововведень, так і не стримався від іронічної усмішки. Всіх тішила офіційна мотивація Нацбанку — мовляв, нові правила сприятимуть запобіганню і протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом. Невже того, хто відмиває сотні мільйонів, у Нацбанку тримають за школярів? І цікаво, який закон уповноважує Нацбанк збирати на громадян досьє?!

Тим не менше наміри регулятора зрозумілі — більш жорстким контролем за валюто-обмінними операціями він прагне знизити попит на валюту, як це практикують, скажімо, в Білорусі, а відтак зміцнити гривню. Попит на валюту й без того знижується, а наслідування білоруського досвіду призведе до фінансової кризи, яка спалахнула в Білорусі. До того ж не мали банки клопоту, то тепер перейматимуться копіюванням і паперотворчістю. Але це дріб’язок, який вони невимушено перекладуть на гаманці клієнтів. Як запевняють банкіри, нововведення — чистої води популізм. Вони не вплинуть на розміри валюто-обмінних операцій, зате частина перейде «в тінь», як було в минулому столітті, коли біля обмінників нагрівали не обтяжених злочинними доходами громадян.