Теплозабезпечення Севастополя: модернізація на громадських засадах?
 
Попри те, що українська економіка — найенергоємніша в Європі, більше третини енергії списуємо на втрати. Їх левова частка припадає на сферу ЖКГ: майже третина тепломереж експлуатується понад двадцять п’ять років, мало не половина комунікацій — понад десять років. До 30 відсотків тепломереж служить менш як десятиліття. Залежно від строку експлуатації та якості ізоляції труб втрати тепла коливаються від 5 до 32 відсотків: у середньому на шляху від джерела тепла до споживача «на обігрів атмосфери» йде майже 15 відсотків енергії, отже — енергоносіїв, отже — грошей у вигляді тарифів чи дотацій із бюджету.
Ситуація у сфері енергозбереження загалом і теплозабезпечення зокрема в Севастополі, що називається, не вибивається із загального контексту. 
Застарілі мережі та устаткування КП «Севтеплоенерго» Севастопольської міськради щорічно викидають на вітер близько 1,5 мільйона доларів США. Кожен житель — від дитини до пенсіонера — за рік «дарує» майже 4 долари. 
Хоча ні кількісно, ні якісно теплопостачання городян протягом багатьох років практично не змінюється, за останні чотири роки громада через бюджетні асигнування збільшила допомогу «Севтеплоенерго» на 30 мільйонів гривень, довівши їх до 85 мільйонів. Здебільшого за рахунок банківських кредитів, під заставу будинків держадміністрації або комунальних підприємств. Банківськими грошима гасять борги за електроенергію, виплачують затримані зарплати. 
Заступник голови міськради Олександр Антоненков два роки тому, ще коли був головою постійної комісії міськради з питань бюджету, фінансів та соціально-економічного розвитку міста, визнав, що «таке оформлення кредиту проводиться традиційно щорічно».
Так само традиційно рік у рік у міських ЗМІ журналісти підсміюються: «А якщо місто не зможе вчасно повернути кредит, то адмінбудинок забере банк? І де тоді працювати чиновникам?».
До діалогу запросили представників громадськості. На спільноому засіданні колегії Севастопольської міськдержадміністрації та президії міськради основну доповідь зробив директор громадської організації «Фонд «Севастополь» Михайло Юрлов. Кореспондент «Голосу України» звернувся до нього із проханням розповісти про діяльність громадської організації на ниві реформування міського ЖКГ.
— Стан серйозний, але панікувати не варто. Зростання цін на енергоносії (на що об’єктивно держава майже не впливає), спрацювання мереж, яке «провокує» витік теплоносія, і схожі проблеми посилюються слабким обліком і недосконалим управлінням галузі. Усе в комплексі стримує реформування. Його в Севастополі поки що так і не розпочали. Очевидно, «топтання на місці» комусь вигідне.
— Але якщо фахівці не можуть почати реформи, то чого очікувати від громадськості?
— «Севастопольський» велосипед винаходити не треба: у світі достатньо успішних моделей діяльності міських комунальних служб. Достатньо (і достатніх!) для того, щоб перейняти досвід. Зрозуміло, що в наших умовах без участі влади модернізувати інфра-
структуру комунальних підприємств не можна. Тому, перш ніж звертатися в міжнародні організації, наш Фонд заручався офіційною підтримкою і міськради, і міськдержадміністрації. Затим, використовуючи власні великі міжнародні контакти, ми звернулися до Агентства США з міжнародного розвитку (АМР) і Представництва Євросоюзу, до низки інших дипломатичних і фінансових установ із проханням-пропозицією: надайте гранти. До речі, грантових програм в Україні працює чимало.
— Вас почули?
— Перше, що ми одержали — потрібну інформацію, що у наш час цінується найбільше. А інформованість дала нам змогу домогтися, щоб Севастополь увійшов до числа п’ятнадцяти міст України, в яких МінЖКГ і АМР реалізують пілотні проекти спільної програми «Реформа міського теплозабезпечения» (РМТ).
За грантові гроші Севастополь провів енергоаудит усієї системи теплозабезпечення. Найважливіша, зазначу, робота: не знаючи, що і в якому стані перебуває, не можна рухатися далі. На черзі — розробка муніципальної енергетичної інформаційної системи. Уже оброблено дані з усіх муніципальних будинків, житлових багатоквартирних будинків і комерційних споживачів тепла. За грантові гроші вчать енергоменеджерів, у тому числі і керівників міських органів управління. У найближчій перспективі — розробка сучасного міського енергоплану. По суті — «дорожньої карти» для залучення коштів на створення стабільно діючої міської енергетики. Без натяжки все це можна назвати науковою концепцією розвитку муніципальної енергетики.
Крім того, за програмою РМТ на умовах співфінансування виділять кошти для демонстраційної енергомодернізації одного або двох соціально значущих об’єктів (школи, лікарні тощо). У декількох містах Криму це вже спрацювало: в Євпаторії не тільки привели в порядок міську поліклініку, а й на третину скоротили видатки на її теплопостачання! Наочний результат!
— За гранти збираємося розв’язати всі проблеми в ЖКГ, що зростають за кількістю та масштабами?
— За гранти всі проблеми розв’язати не вдасться. Але вони дадуть можливість створити добротно діючий вітчизняний механізм. Якщо хочете, то створити традицію сталої та ефективної роботи системи, а не традицію одержання кредитів під заставу будинку міських органів влади! Тим паче те, що сьогодні красиво називають кредитуванням, раніше називали просто і зрозуміло — латання дірок.
— У вас є впевненість, що зі старими традиціями вдасться впоратися...
Підтверджена цифрами. Експерти провели енергоаудит приміщень шкіл, дитячих садків і міськлікарні, десяти житлових будинків і трьох підприємств — постачальників тепла. Аудит показав: економія тепла у «бюджетних» будинках, отже, грошей з бюджету громади, можлива: у масштабах міста — від третини до двох третин, або від двадцяти п’яти до п’ятдесяти мільйонів гривень на рік!
Щоб заощаджувати було можливо, необхідно залучити 650—850 гривень інвестицій на метр квадратний опалювального приміщення. 
У Севастополі для всіх опалювальних за бюджетні гроші об’єктів необхідно залучити близько 840 мільйонів гривень. Для приміщень, обігрів яких «лежить» на міській казні ,  і того менше —  560 мільйонів.
Для громади модернізація системи теплопостачання має не тільки економічний, а й величезний соціальний ефект. І майже для всього житла загальна характеристика — невідповідність фактичних витрат тепла нині діючим, ні тим паче перспективним нормам. Середнє відхилення від нормативного рівня становить не менш як шість відсотків.
Проект термомодернізації будинків передбачає і модернізацію інженерних систем, і заміну старих вікон на металопластикові, і утеплення фасадів і дахів. Крім економії бюджетних коштів і підвищення рівня комфортності проживання (елементарно у квартирах городян стане тепліше), буде досягнуто й естетичного результату: зовнішній вигляд будинків і споруд стане привабливіший.
За розрахунками фахівців, реалізація проекту дасть змогу заощаджувати від тридцяти до сорока відсотків обсягу тепла, що витрачається нині на обігрів квартир і будинків городян. 
Хочу особливо зазначити, що під час енергоаудита виявили перевитрату всіх видів ресурсів на севастопольських котельнях. Наднормативний витік води на найбільшій котельні становить понад півмільйона тисяч кубометрів на рік. Це два з половиною мільйона гривень. З витоками втрачаємо понад двадцять одну тисячу гігакалорій тепла, на вироблення яких витрачаємо мало не три мільйони кубометрів газу. Ще чотири з половиною мільйона гривень.
Перевитрата електроенергії коштує ще майже півтора мільйона.
Сумарні річні втрати цієї однієї котельні становлять майже вісім з половиною мільйонів гривень. Зазначу: за низької якості послуг у найбільшому спальному районі міста. До фінансової проблеми додається соціальний аспект, що не має грошового вираження...
Сенс нашої роботи — не «викопати» компромат. Для нас головне — зрозуміти ситуацію, інформувати владу та громадськість і виробити розумні пропозиції. Наші експерти розробили «малий пакет» з восьми заходів, унаслідок проведення яких найбільше підприємство комунальної теплоенергетики міста зможе заощаджувати майже дванадцять мільйонів кубометрів газу та більш як одинадцять мільйонів кіловат-годин електроенергії. Загальні інвестиційні витрати становитимуть трохи більш як трид-цять мільйонів гривень. Вони окупляться за один (!) опалювальний сезон.
Наші фахівці розробили інвестпроект з оснащення тепломереж теплорегулювальним обладнанням і приладами обліку енергії. Для його реалізації в масштабах усього міста потрібно буде двісті тридцять сім мільйонів гривень, і це дасть можливість за рік заощадити сорок п’ять мільйонів.
У реалізації цієї програми є аспект, що не піддається обліку в конкретних цифрах. Незважаючи на невисокий інвестиційний рейтинг України, ми готові запропонувати владі схеми, як необхідні місту кошти можна залучити (у тому числі й із міжнародних джерел), як їх освоїти і як, зрештою, налагодити прозору та дієву систему, зручну і зрозумілу міським жителям.
Записав Микола МАГДИЧ.
Севастополь.
Директор ГО «Фонд «Севастополь» Михайло Юрлов.
Фото автора.