21 вересня 2011 року в Інституті законодавства Верховної Ради України відбувся «круглий стіл» на тему «Кодифікація господарського законодавства: український досвід і перспективи розвитку». Захід проведено у рамках українсько-казахського співробітництва з метою надання делегації науковців-правників з Астани сприяння в ознайомленні з українським досвідом кодифікації господарського законодавства.

Делегацію представили члени робочої групи з розробки проекту Підприємницького кодексу Республіки Казахстан д. ю. н., професор Толеш Каудиров, д. ю. н., профессор Світлана Мороз, Тимур Нугманов та аташе посольства Республіки Казахстан в Україні Нурбек Алмашов. У зустрічі взяли участь провідні українські науковці, переважно фахівці з господарського права, представники органів державної влади, наукових установ.

Відкриваючи засідання, директор Інституту законодавства Верховної Ради України, член-кореспондент НАН України Олександр Копиленко наголосив на необхідності та доцільності співпраці України та Казахстану в законотворчому процесі, обміну досвідом, розвитку і зміцненні наукового співробітництва. Він відзначив, що на теренах колишнього СРСР Україна є новатором у процесі кодифікації господарського законодавства, тому має як певні здобутки, так і прорахунки. 

Голова робочої групи з розробки проекту Підприємницького кодексу Республіки Казахстан Толеш Каудиров поінформував про те, що завдання кодифікації господарського законодавства перед ними поставлено на вищому державному рівні. Вчитися ж потрібно у тих, хто має певний досвід. І це, безперечно, Україна.

Перший заступник директора Інституту законодавства Олег Зайчук зауважив, що хоча кодифікація господарського законодавства започаткована не наукою, а практикою, вона повинна здійснюватися юристами-професіоналами.

Екс-голова Вищого господарського суду України Сергій Демченко звернув увагу на два аспекти проблеми такої кодифікації — це протиборство різних науково-правових шкіл, в якому забуваються потреби економіки, та безпосередні проблеми кодифікації. 

Професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Валентин Щербина зауважив, що будь-яка модель цивільного кодексу не може забезпечити правове регулювання сфери господарської діяльності.

Завідувач відділу Інституту законодавства Руслан Стефанчук висловив думку, що у процесі кодифікації не вдалося зробити Цивільний кодекс єдиним законодавчим актом приватного права, а Господарський кодекс — повноцінним актом регулювання сфери господарської діяльності.

Професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Оксана Вінник окреслила проблеми юридичної сили різних кодифікованих актів, що регулюють відносини в сфері господарювання, уніфікації термінології, актуалізації та розвитку кодексу через своєчасність внесення змін. 

Завідувач кафедри правових дисциплін Чернігівського державного педагогічного університету Олександр Віхров зазначив, що в такому кодексі має бути відображена квінтесенція спеціальних законів, що регулюють окремі сегменти економіки. 

Представник Інституту приватного права і підприємництва НАПрН України Олена Беляневич зауважила на необхідності чіткого визначення предмета такого кодексу, а також правового статусу споживача в системі таких правовідносин, державного регулювання, структури відносин між підприємцем і державою тощо.

Фото Олександра Клименка.

Зліва направо: директор Інституту цивільно-правових досліджень Казахського гуманітарно-юридичного університету, д. ю. н., професор Толеш Каудиров; перший заступник директора Інституту законодавства Верховної Ради України, член-кореспондент НАПрН України, д. ю. н., професор Олег Зайчук; член-кореспондент НАПрН України, д. ю. н., професор, Руслан Стефанчук (Інститут законодавства Верховної Ради України); академік НАПрН України, д. ю. н. Валентин Щербина (Київський Національний університет імені Тараса Шевченка).