Ранкове засідання 22 вересня
Учора Верховна Рада розглянула два важливі документи, які визначатимуть соціально-економічний розвиток країни на наступні роки. Один з них, проект закону про Державну програму економічного та соціального розвитку України на 2012 рік та основні напрями розвитку на 2013—2014 роки, представив перший віце-прем’єр-міністр  — міністр економічного розвитку і торгівлі Андрій Клюєв. Він зазначив, що за півтора року вдалося відновити економічне зростання, тож метою програми є послідовне підвищення рівня та якості життя громадян на основі подальшого економічного зростання. Державна програма складається із розділів, у яких йдеться про модернізацію виробництва та інфраструктури країни, посилення ролі регіонів у зростанні економіки, зміцнення обороноздатності держави, розвиток міжнародної співпраці, підвищення соціальних стандартів. А. Клюєв повідомив: за песимістичними оцінками, зростання промислового виробництва у 2012 році очікується на рівні 5,5 відсотка. А за умови втілення положень програми цей показник можна буде збільшити до 8,3 відсотка. Коли йдеться про соціальну політику, то прожитковий мінімум у середньому на одну особу з 1 січня 2012 року становитиме 1017 грн., з 1 квітня — 1037 грн., з 1 липня — 1044 грн., 1 жовтня — 1060 грн. і з 1 грудня — 1095 грн. Загалом, за словами віце-прем’єра, порівняно з 2011 роком розмір прожиткового мінімуму на одну особу має зрости на 14 відсотків на місяць. Також уряд у 2012 році планує збільшити розмір посадового окладу працівникам 1-го тарифного розряду Єдиної тарифної сітки на 162 грн., що дасть змогу збільшити середню заробітну плату в бюджетній сфері на 15 відсотків. Державна програма передбачає також реформування системи пільг, тобто перехід від безготівкової форми до адресної грошової компенсації конкретним верствам населення.
Співдоповідач голова підкомітету Комітету Верховної Ради з питань економічної політики Олексій Плотніков зазначив: оскільки виконання програми залежить від її фінансового наповнення, то логічно, що вона розглядається перед проектом бюджету на 2012 рік.
Наступний документ — проект державного бюджету на 2012 рік представив міністр фінансів Федір Ярошенко. Він повідомив, що в основу показників державного бюджету покладено консервативні оцінки тенденції зростання економіки у 2012 році. Однак реалізація положень Державної програми економічного та соціального розвитку країни дає можливість прогнозувати зростання реального ВВП у 2012-му на рівні 5 відсотків. А номінальний ВВП має збільшитися на 16,6 відсотка — до 1 505 млрд. грн. Зростання споживчих цін впродовж наступного року прогнозується на рівні 7,9 відсотка. Оцінюючи збільшення у 2012 році доходів громадян, міністр зазначив, що в проекті бюджету на наступний рік передбачено підвищення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати для працездатних осіб на 14 відсотків, що в середньому становитиме 1 098 грн. Збільшення розміру мінімальної пенсії планується на рівні 10 відсотків.
Проект держбюджету передбачає значні фінансові вливання в реальний сектор економіки та модернізацію інфраструктури. Загалом частка інвестиційних видатків зведеного бюджету має становити не менш як 5 відсотків ВВП, або 78,1 млрд. грн., що на 21,4 млрд. грн. більше ніж у 2011 році.
Далі у своїх виступах оцінку проектам Державної програми та держбюджету дали представники депутатських фракцій та груп. Катерина Ващук (фракція Народної партії) наголосила, що, окрім позитивних моментів, які містять ці документи, уряду треба серйозніше думати над перетворенням мінусового сальдо зовнішньої торгівлі в плюсове. Також аграрникам незрозумілі дії уряду зі стримування експорту сільськогосподарської продукції. Крім того, аграрники хочуть, щоб держава спростила процедуру здачі в оренду земель, що належать державі.
Павло Жебрівський («НУ—НС») зазначив, що пропонований урядом проект бюджету можна назвати «песимістично-оптимістичною трагікомедією». Бо куди влада спрямовує свої помисли, чи є тут хоч натяк на формування середнього класу? — запитує він. На його думку, ні, бо всі зусилля спрямовано на підтримку окремих галузей економіки. 
В. Каплієнко (група «Реформи заради майбутнього») також як позитив відзначив факт внесення разом з проектом бюджету проекту програми економічного розвитку. Проект держбюджету він охарактеризував як «бідний, але реалістичний». 
Петро Симоненко (КПУ) звернув увагу на те, що економіка продовжує залишатися дуже залежною від зовнішньої кон’юнктури, а це у разі можливого скорочення експорту загрожує новою кризою. Також, на його думку, програма повністю ігнорує можливі загрози від укладення угоди про зону вільної торгівлі з Євросоюзом та не приділяє належної уваги розвитку співпраці з країнами Митного союзу. На думку комуністів, також варто переглянути умови співпраці Світової організації торгівлі, взяти під контроль ціни на ліки та продукти харчування, скасувати законопроект про ліквідацію пільг.
Іван Кириленко («БЮТ-«Батьківщина») нагадав, що нова влада обіцяла за 10 років вивести Україну до 20 найрозвинутіших країн світу. Кого ж ми там витіснятимемо, чи не Південну Корею? — запитав він. Бо якщо врахувати, що в програмі немає навіть згадки про ті самі нанотехнології, які дали змогу піднятися тій самій Південній Кореї, то як ми її витіснятимемо? — запитує він. Чи, може, варто подивитися на досвід Бразилії, яка свого часу ухвалила закон про імпортозаміщення? А якщо поглянемо на Україну, то в нас імпорт за останні роки зріс у шість разів, наголосив І. Кириленко.
Анатолій Кінах (фракція Партії регіонів) вважає, що проекти програми та держбюджету спрямовано на модернізацію економіки та уникнення в майбутньому фінансових криз. Водночас регіонали пропонують посилити положення програми стосовно доступу виробників до кредитних ресурсів, захисту внутрішнього ринку та імпортозаміщення, створення інфраструктури для експорту аграрної продукції, удосконалення системи державних закупівель.
Андрій Павловський («БЮТ-«Батьківщина») та Євген Царьков (КПУ) звернули увагу на недостатнє збільшення соціальних стандартів. Зокрема, А. Павловський поцікавився, коли буде виконано обіцянку про підвищення розміру мінімальної пенсії до 1200 грн., оскільки бюджет передбачає лише 823 грн.? Крім того, він звернув увагу, що і в наступному році кожен бюджетник щороку недоотримуватиме близько 300 грн. на місяць. Є. Царьков, продовжуючи тему соціальних страндартів, нагадав, що «споживчий кошик» востаннє переглядали ще у 2000 році. Хоча відповідно до закону його мали б переглядати щороку. «Тож нині цей «споживчий кошик» можна назвати «споживчим кошиком злиднів», — вважає народний депутат. Оскільки він передбачає, що людина, наприклад, має носити одні туфлі чотири роки.
А заступник Голови Верховної Ради Микола Томенко наголосив, що сьогодні ми маємо два бюджети — надоптимістичний для влади та великого бізнесу і надпесимістичний для громадян. Також він вважає, що доходну частину бюджету треба наповнювати не за рахунок ветеранів і чорнобильців, а за рахунок мільярдерів.
Голова Верховної Ради Володимир Литвин, підбиваючи підсумки обговорення, зазначив, що уряд чи не вперше разом з проектом держбюджету спромігся не тільки подати проект програми на наступний рік, а й «спробував заглянути за горизонт 2012 року». Щодо ухвалення бюджету, то глава парламенту закликав народних депутатів усі їх зауваження передавати до профільного комітету у вигляді конкретних пропозицій. Після завершення обговорення 271 народний депутат підтримав проект Державної програми економічного та соціального розвитку. Що стосується проекту держбюджету, то після того, як лише 90 народних депутатів підтримали постанову про його відхилення, роботу над цим документом продовжать у стінах Верховної Ради.
Народні депутати розглянули питання обрання та звільнення суддів.
На початку засідання головуючий привітав із днем народження Сергія Мошака. 
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
Міністр фінансів Федір Ярошенко.
Фракція Партії регіонів.