Насамперед нагадаємо нашим читачам, що саме голова Міжнародної асоціації «Карпатський Єврорегіон» Михайло Кічковський у червні 2007 року як член української делегації запропонував винести на обговорення Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи вкрай актуальне не тільки для України, а й всіх держав Карпатського регіону питання — про екологічну ситуацію в Карпатах, її соціальні наслідки та шляхи поліпшення. Виступаючи перед конгресменами, промовець наголосив: ще у 2003 році країнами Карпатського регіону прийнято Рамкову конвенцію «Про охорону та сталий розвиток Карпат», а у 2006-му задекларовано Ініціативу щодо сталого просторового розвитку в басейні річки Тиса та низку інших документів.
Однак реалізувати їх лише зусиллями країн Карпатського регіону практично неможливо, оскільки екологічні проблеми Карпат набули загальноєвропейського масштабу. А ці гори, по суті, виконують, окрім усього, ще й функції серця і легенів Європи. Пропозицію підтримали представники 47 країн — учасниць Конгресу. І ось у жовтні 2010 року, після тривалої напруженої роботи, Конгресом місцевих і регіональних влад Ради Європи схвалено проекти Резолюції та Рекомендації «Сталий розвиток гірських регіонів і досвід Карпатських гір».
Як сьогодні положення цих важливих міжнародних документів набирають конкретних обрисів, які проблеми і перспективи мають Українські Карпати уже в найближчому майбутньому, яка роль у цих процесах міжнародних організацій, вітчизняної влади, українського суспільства? Власне, про це і йдеться у нашій розмові з головою постійної комісії з питань транскордонного співробітництва Закарпатської обласної ради Михайлом КІЧКОВСЬКИМ.
З ініціативи української делегації
— Ці документи, за умов глобальних кліматичних змін, а відповідно й катаклізмів, що відбуваються на планеті, мають доленосне значення не тільки для регіонів Українських Карпат, а й країн всього Карпатського регіону, — наголосив Михайло Михайлович. — Адже вони визначають комплекс сталого розвитку Карпат. І, що дуже важливо — реальні шляхи їх розв’язання.
— Як уже повідомляла наша газета, наприкінці січня цього року в столиці Бельгії за участю представників гірських регіонів усіх країн, що підписали Карпатську конвенцію, відбувся консультаційний семінар «На шляху до Карпатської стратегії», в якому ви взяли участь. Саме там, у Брюсселі, учасники семінару одностайно висловилися за те, щоб якнайшвидше розробити програму «Карпатський простір». Чим, на вашу думку, продиктована така одностайність?
— Як на мене, це ще одне виразне свідчення того, що Європейський Союз усвідомлює стратегічну роль Карпатського регіону на континенті та серйозність наявних тут екологічних та соціально-економічних проблем, які потребують скоординованого розв’язання. До речі, ці проблеми викладено в підготовленому за підсумками консультаційного семінару Стратегічному плані дій щодо Карпатського регіону, який був представлений для розгляду на третій Конференції Сторін Карпатської конвенції (КС-3), що відбулася 25—27 травня 2011 року в Братиславі. Саме ці рекомендації і мають стати основою для просування Європейским Союзом макрорегіональної стратегії для Карпат та розробки програми «Карпатський простір».
З огляду на це дуже важливо, щоб уряд України та регіональні органи влади зі свого боку продемонстрували активність у практичній реалізації положень зазначених документів, оскільки їх прийняття Конгресом у Страсбурзі ініціювала українська делегація.
Потрібна комплексна програма
— Очевидно, Закарпатська обласна рада вже зробила перші кроки, як то кажуть, назустріч?
— Ми, можна так сказати, стали своєрідними вітчизняними першопрохідцями. Закарпатська обласна рада та Закарпатська облдержадміністрація виступають за те, щоб за участю центральних та регіональних органів влади, провідних наукових установ розробити Програму сталого розвитку Українських Карпат (план дій) як частину програми Європейського Союзу «Карпатський простір», виконання якої неможливе без скоординованих дій між державами та регіонами, налагодження міжрегіональної та транскордонної співпраці.
Тим паче, що розробка такої програми передбачена постановою Верховної Ради України ще від 12 вересня 2002 року.
Така програма засвідчила б про політичну волю та послідовність керівництва нашої держави в реалізації європейської політики сталого розвитку гірських територій України, показала б іншим країнам приклад організації виконання документів, прийнятих у Брюсселі.
Зі свого боку обласна рада VІ скликання 16 грудня 2010 року прийняла рішення «Про реалізацію Резолюції та Рекомендації Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи «Сталий розвиток гірських регіонів та досвід Карпатських гір», яким рекомендувала обласній державній адміністрації, районним та міським радам під час розробки та затвердження програм соціально-економічного розвитку врахувати положення прийнятих Конгресом Ради Європи документів. А також ініціювала перед Кабінетом Міністрів України необхідність розробки Програми сталого розвитку Українських Карпат. Із закликом прийняти відповідне рішення депутати облради звернулися до обласних рад сусідніх областей. Івано-Франківська та Чернівецька облради на пленарних засіданнях цю ініціативу підтримали. Наші пропозиції було направлено і Президенту України, і Прем’єр-міністрові, на які дано відповідні доручення. Адже прийняття такої програми сприятиме прискоренню євроінтеграції України, узгодженості та послідовності реалізації транскордонних, національних та регіональних проектів у пріоритетних галузях і напрямках сталого розвитку Українських Карпат.
— Тим паче, що Європейський Союз уже має значний досвід щодо створення і реалізації таких програм. Досить нагадати проект ІNTEREG ІІІ, присвячений Карпатам. Завдяки цьому проекту транскордонної співпраці вдалося розв’язати чимало екологічних та соціальних проблем у басейні річки Тиса, передусім — протипаводкового захисту та створення екологічної мережі. Чи не так?
— Цілком згодний з вами. Та й чимало таких проектів перебуває в процесі реалізації і тепер, у рамках Програм прикордонного співробітництва європейського інструменту сусідства та партнерства на 2007—2013 роки. Тільки за результатами першого конкурсу Програми ЄІСП «Угорщина—Словаччина—Румунія—Україна» 2007—2013 років, із схвалених 47 проектів Закарпатська область бере участь як партнер в 41, в тому числі в 13 проектах є аплікантом, заявником. Загальний бюджет 41 проекту з участю Закарпатської області — майже 14 мільйонів євро.
— Одне слово, Європейський Союз нас підтримує, а в Ужгороді та Києві цим, звісно, задоволені...
— Ні, не все так гладко виходить, як може здатися на перший погляд. У процесі реалізації програм Європейського Союзу стикаємося і з недоліками, які не дають змоги працювати найкращим чином й отримувати найбільший ефект. Власне, про це засвідчив організаційний процес та результати першого конкурсу програми «Польща — Білорусь — Україна», який спрацював тільки на розвиток регіонів однієї країни. Через це обласні ради західних прикордонних областей України звернулися до представництва Європейського Союзу в Україні виправити такий підхід у вже оголошеному другому конкурсі цієї програми.
— Що найбільше непокоїть?
— Почну з того, що ці програми не охоплюють всю територію Карпат, мають розрізнений характер. Тому, на наше переконання, під час програмування на період 2014—2020 роки доцільно створити повноцінну автономну програму «Карпатський простір», а не в рамках уже наявних програм.
Крім цього, важливо передбачити участь у такій програмі не тільки прикордонних територій країн Карпатського регіону, а й центральноєвропейських країн, які мають досвід розв’язання проблем сталого розвитку гірських територій.
При цьому головна увага має бути зосереджена на ті галузі й ті проекти, які забезпечують підвищення екологічної та енергетичної безпеки, досягнення визначених Дунайською стратегією параметрів показників у пріоритетних напрямках співробітництва. Передусім цю програму треба спрямувати на підтримку і відновлення відповідної якості води, зменшення екологічних та техногенних ризиків.
Право на здорове довкілля
— Закарпаття може служити прикладом розвитку транскордонного та прикордонного співробітництва з регіонами країн Європейського Союзу, беручи участь у різних його програмах сусідства і партнерства та в рамках двосторонніх і багатосторонніх угод членів Міжрегіональної асоціації «Карпатський Єврорегіон». Отож, можливо, у напрацюванні та реалізації програми «Карпатський простір» Міжнародній асоціації «Карпатський Єврорегіон» варто відвести більшу, якщо не ключову, роль?
— І ми так міркуємо. Саме асоціація, яка представляє близько 16 мільйонів населення з 20, які проживають у Карпатах, могла б стати координатором заходів, передбачених такою програмою. На жаль, позиція окремих міністерств, зокрема Мінекономіки та Мін’юсту, зводиться до іншого. Мовляв, ніякої цілісної програми сталого розвитку Карпат розробляти не треба. А відповідні заходи достатньо передбачити в угодах між обласними радами Карпатських областей та Кабінетом Міністрів України. З такою позицією важко погодитися.
По-перше, угоди про регіональний розвиток містять лише окремі, найболючіші проблеми, які потребують спільного розв’язання. По-друге, вони не мають комплексного характеру і не охоплюють більшість питань і напрямків соціального, економічного, екологічного та гуманітарного розвитку. По-третє, ці угоди не є скоординованими на регіональному рівні, мають розрізнене спрямування.
У зв’язку з цим та з метою підготовки Державної програми сталого розвитку Українських Карпат доцільно б створити міжрегіональну робочу групу з делегуванням до її складу представників від Закарпатської, Львівської, Івано-Франківської та Чернівецької областей (влада, наука, громадські організації). На обласному рівні в Ужгороді така робоча група уже діє і напрацювала відповідні пропозиції.
— І що вона пропонує?
— На наш погляд, міжрегіональна робоча група має розробити проект Концепції державної програми сталого розвитку Українських Карпат, шляхи і способи розв’язання проблем, які тут маємо. А також запропонувати терміни виконання цієї Програми та очікувані результати від її реалізації. І, звісно, розрахувати фінансові, матеріально-технічні, трудові ресурси, необхідні для того, щоб майбутня Програма запрацювала. А вже після всіх погоджувальних процедур цей документ можна буде представити Кабінету Міністрів України для розгляду на урядовому рівні. І головне, щоб ця програма мала комплексний характер, охоплювала суб’єктів її виконання на всіх рівнях.
— «Круглий стіл», проведений у середині червня цього року газетою «Голос України» спільно з Карпатським біосферним заповідником, генерував дещо незвичну, але доволі цікаву ініціативу: скликати щорічний світовий екологічний форум в Українських Карпатах. Такий собі своєрідний екологічний Давос у центрі Європи. Вам імпонує така ідея?
— Дуже імпонує. І нічого фантастичного я в цьому не бачу. Це цілком реально.
По-перше, Українські Карпати належать до найкрасивіших місць нашої планети. І ту саму Європу вже неможливо уявити без цього неповторного гірського масиву, як і без Альп чи Балкан. Та й самі гори мають значний вплив на природу нашого континенту, про що ми вже згадували.
По-друге, Закарпаття уже не раз ставало місцем проведення престижних міжнародних форумів, у тому числі — і з проблем екології. Досить лише згадати науково-практичну конференцію «Карпатський регіон: гори і люди в контексті сталого розвитку», яка зібрала відомих вітчизняних і зарубіжних екологів у Рахові 2002 року.
І, по-третє, треба брати до уваги безумовні здобутки в екологічній царині Карпатського біосферного заповідника, високий авторитет у наукових колах Європи його директора — Федора Гамора. Я багато років знаю цю неординарну людину і можу впевнено сказати: якщо Федір Дмитрович береться за якусь справу, то неодмінно доводить її до кінця. Переконаний, що так буде і цього разу.
Розмову вели
Ужгород.
Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.
