Таке можна було побачити тільки в Дніпропетровську, коли в тутешньому історичному музеї відбувався третій Усеукраїнський фестиваль.

Сюди з’їхалися музейники з усією України для триденного обміну досвідом. А городяни змогли, нікуди не виїжджаючи, відвідати кращі експозиції музеїв країни.

Фестиваль зібрав понад 300 осіб із 105 музеїв і заповідників. Почався він із традиційної презентації залу кінця XІX — початку XX століть Дніпропетровського історичного. Уже третій рік поспіль музейники показують його колегам. І щораз по-новому.

Перед гостями «ожили» герої того періоду і в особах розповіли про історію Катеринослава. Шахтар, селянин, металург, городянка, репортер і навіть сам Дмитро Яворницький повідали, як хороше працюється на Брянському заводі, який чудовий сучасний міст побудували в Нікополі, розповіли, що Катеринославська залізниця — краща у країні. А увінчалася презентація «відкриттям» у Катеринославі історичного музею. Усі образи наших предків з наснагою втілили актори театру «Верим».

Неабияк зацікавили відвідувачів міні-експозиції. Так, Львівський історичний музей привіз сонячний годинник, якому понад 400 років. Вінницький музей презентував факсимільну копію Пересопницького Євангелія. Острозький музей виставив книжки, яким по 200—400 років.

А найбільшу за площею експозицію надав Донецький обласний краєзнавчий музей. Його співробітники показали докладну історію життя і творчості відомого композитора Сергія Прокоф’єва, його особисті речі: плетене крісло, капелюх і рукавички. На виставці можна було послухати відомі твори композитора й подивитися фільм про його життя і творчість.

Ну а «господарі балу» показали свою останню роботу — експозицію для сліпих дітей. Усі експонати тут можна пощупати. Навіть предмети, знайдені археологами в області. На стенді — контейнер із піском, в якім «заховано» глиняні уламки й невеликі предмети побуту наших предків. За допомогою шпателя й кисті дітям пропонують відшукати ці цінності. Звісно, що від такої експозиції не відтягнути за вуха будь-яких малюків. Усі вони із задоволенням пробують «знахідки» на дотик і «працюють» археологами.

У фестивальні дні перед історичним музеєм відбулося також свято під відкритим небом «Гончарний круг». Тут проходили концерти, майстер-класи для бажаючих навчитися азів народної творчості, ярмарок, катання на конях. Але в центрі всього свята була справжня гончарна піч, в якій городяни самі обпалювали свої шедеври із глини. Завершився фестиваль файєр-шоу в сутінках.