Не знаю, чи бодай чули жителі села Трикрати про загальнодержавну програму «Питна вода України на 2006—2020 роки», але вони мають просити Бога, щоб вона була реалізована. Звертатися до можновладців селяни втомилися, єдина надія — Всевишній та «Голос України», стверджують автори скарги до редакції.

Їхній лист був у дорозі до столиці, коли Верховна Рада розглядала законопроект про внесення змін до чинного закону про вищезгадану проблему.

Усі промовці зазначали, що вона загострилася, оскільки ухвалена 2005 року програма про забезпечення країни якісною питною водою успішно провалена.

На сьогодні, констатували народні депутати, її профінансовано лише на 22 відсотки. Щоб її виконати, потрібні три мільярди гривень (щорічно) з держбюджету та істотна підтримка місцевих бюджетів. Усього 9,5 мільярда.

Навряд чи селян із Трикрат зачепила за живе інформація про джерела фінансування чи про те, що в Україні третина території не забезпечена питною водою. Вони хіба що погодяться з тим, що водопостачання є питанням «більш державним, більш суспільним, ніж забезпечення газом» (народний депутат України Володимир Карпук).

Не переймаються люди і міжнародними зобов’язаннями України щодо охорони джерел, стандартів якості води тощо. Їм би цю акву отримувати щодня у необхідних обсягах. Але вода в селі на вагу золота.

...Їду селом Трикрати. Переді мною час від часу переходять дорогу селяни з порожніми та повними відрами. Із розмови з ними дізнався, що сільський голова Ревенко на їхні запитання зухвало кидав, що водогін продано і його викопають. «Можете оскаржувати це рішення, але води не буде», — заявляв слуга народу. У вихідний поспілкуватися з ним не вдалося. Та, вочевидь, і потреби в цьому не було. Він усе сказав землякам. Сказав і зробив.

Як повідомив «Голосу України» Геннадій Ніколенко, перший заступник голови Миколаївської облдержадміністрації, у листопаді 2010-го в Трикратах введено в експлуатацію дві свердловини, після чого з’ясувалося, що вода в одній з них непридатна до пиття. Сільрада вирішила тишком-нишком продати водогін і збудувати систему очищення. При цьому сільський голова грубо порушив закони. Зокрема, зводили очисні споруди без узгодження із відповідними органами та без проектно-кошторисної документації.

...За прогнозами фахівців, через 15—20 років Україна зіткнеться із дефіцитом питної води. І якщо державна програма виконуватиметься такими самими темпами, як сьогодні, можна передбачити гостроту завтрашньої проблеми. Ітиметься, вочевидь, не тільки про якість акви. Йтиметься про виживання людей в умовах нестачі життєдайної рідини. Як сьогодні у Трикратах.