Аграрії відмовляються від «швидких грошей»

— Ще кілька років тому ми сіяли близько тисячі гектарів рапсу, який на зрошуваних землях давав до 30 центнерів з гектара. Витрати на його вирощування начебто б окуповувалися з лишком, але сіяти рапс на тому самому місці не можна — він сильно виснажує ґрунт, родючість якого з центральноукраїнськими регіонами не порівняти. От і виходить, що посіяв на наступний рік пшеницю після рапсу, і одержав на 15 центнерів з гектара менше. А оскільки зерно нині у великій ціні, вибір зробили саме на його користь, поступово скоротивши площі під рапс наполовину, — зазначає генеральний директор дослідного господарства «Асканійське» у Каховському районі Херсонщини, депутат облради Віра Найдьонова.

Потім селяни почали потроху розуміти, що до чого, і помалу відмовлятися від ажіотажного захоплення «миттєвими» заробітками. Отож нинішнього року рапс посіяли тільки на більш як 60 тисячах гектарів, до того ж третина посівів через несприятливі погодні умови в лютому-березні просто вимерзла. Експерти вважають, що ринок сам «розставить усе по місцях»: зростання оптових цін на зернові та овочі перекриє доходи від рапсу, і загрозливе поширення цієї культури на бідних ґрунтах степу згодом припиниться.

— На наших ґрунтах без зрошення рапс дає 12—14 центнерів з гектара, а пшениця — усі 50. Неважко підрахувати, що за нинішніх закупівельних цін зернові забезпечують хліборобам набагато більший дохід. А якщо говорити про вирощування овочів у закритому ґрунті, то різниця в прибутковості зросте в десятки разів: адже квадратний метр звичайного парника під плівкою дає змогу фермерам і орендарям заробляти до 50 гривень за сезон, — розставив крапки над «і» начальник Головного управління агропромислового розвитку Херсонської облдержадміністрації Анатолій Лосик. — На мою думку, нинішні площі, зайняті під рапсом, навіть за наукового підходу до сівозміни — саме той максимум, який може дозволити собі Херсонщина.

Біда, однак, у тім, що науковою сівозміною в багатьох господарствах Таврії навіть не пахне. Якщо великі агрофірми ще бережуть свої угіддя, то багато підприємців від сільського господарства діють за принципом «після нас хоч потоп». Орендуючи паї в тих селян, які самі не можуть їх обробляти, вони можуть «окуповувати» їх рапсом чи соняшником і по два роки поспіль. Забрали врожай, зняли «вершки» на декількох сотнях, і вирушили в інший район, залишивши напризволяще виснажену землю. І за наслідки такого бездумного господарювання ніхто не відповідає: адже відслідковувати виснаження родючості ґрунту в нас, по суті, немає кому.

— Агрохімічний паспорт на кожне конкретне поле із зазначенням рівня гумусу видається раз на п’ять років, після його обстеження. У проміжках між цим терміном показники родючості ґрунту ніхто не контролює. Втім, зменшення або збільшення цієї родючості — процес тривалий, і займає набагато більше п’яти років, — підсумовує директор херсонського центру «Облдержродючість», кандидат сільськогосподарських наук Олексій Морозов. — Однак уже зараз можна говорити про виявлення загальних тенденцій. Обстеження показують, що в таких великих агрофірмах, як уже згадуваній «Асканійській», або Інститут рисівництва, де ведуть грамотну сівозміну, і вчасно вносять мінеральні або органічні добрива, шар гумусу залишається стабільним, а на окремих полях його товщина за останнє десятиліття навіть зросла на 1,5—2 відсотки. І, навпаки — у дрібних господарствах, де норми сівозміни хронічно не дотримуються, а на добривах заощаджують, шар гумусу за десять років зменшився на ті самі 1,5—2 відсотки.

За переконанням кандидата наук Олексія Морозова, виснаження ґрунтів у зоні «ризикованого землеробства» можна зупинити, лише задіявши ефективні законодавчі та ринкові механізми. Якщо селяни все-таки одержать право купівлі-продажу сільгоспугідь, нові власники будуть самі зацікавлені в тому, щоб підтримувати родючість землі й не здавати її в оренду несумлінним користувачам. Адже виснаження ділянки просто знецінить її: вартість землі впаде, і хоча б одержати під її заставу великий банківський кредит на насіння й пальне вже буде проблематично. А якщо за це введуть і штрафи, про надмірне «захоплення» рапсом та соняшником аграріям Таврії й зовсім доведеться забути.

 

Херсонська область.