У новому «електронному» лісі пануватиме точний облік. Для того, щоб «зростити» такий, потрібна не одна тисяча гривень. Однак лісівники Хмельниччини знають, як заробити необхідні кошти. Бо щороку висаджують зовсім не віртуальні гаї, а дуби, сосни та інші звичні для цього краю породи дерев. З початку року в області з’явилося понад чотириста гектарів нових захисних насаджень, а на землях Держлісфонду зашуміло майже шістсот гектарів нових лісів. Тільки під час акції «Майбутнє лісу — в твоїх руках», в якій взяло участь близько семи тисяч наших краян, висаджено вісімсот тисяч нових дерев. З такими темпами в області є всі шанси з роками стати справжньою зеленою оазою країни.

Справа ця недешева, але лісівники, по-господарськи доглядаючи за лісом, маючи з нього добрий прибуток. Сьогодні з державного бюджету галузь отримує на свій розвиток лише сім відсотків коштів від потреби, решту — заробляє сама. Причому, як свідчать у Хмельницькому обласному управлінні лісового господарства, на кожну отриману із державної казни гривню назад повертають три.

Сьогодні з державного бюджету лісівна галузь отримує на свій розвиток лише сім відсотків коштів від потреби, решту — заробляє сама.

— У тому, що ліс — справжнє багатство, не доводиться сумніватись нікому. Але резерви його далеко не вичерпані, — переконаний начальник управління Віталій Лісовий. — Передати ліси у власність одному господарю, впровадити їх чіткий облік і контроль — найперше завдання для нашого колективу.

Воно не з легких, адже нині під опікою лісового відомства краю перебуває лише 65 відсотків зелених насаджень, решта — у різних господарів. За старою звичкою, коли у лісах дислокувались військові частини, певний відсоток площ залишився у розпорядженні Міністерства оборони. А чимала кількість, котра належала колишнім колгоспам, розпорошена по сільських та районних радах або передана новоствореним підприємствам. Про те, як хазяйнують останні, свідчить той факт, що вже порушено кілька кримінальних справ щодо нераціонального використання або розкрадань лісу.

Щоб припинити поширення такої практики, лісівники прагнуть не просто зібрати всі зелені насадження під одним дахом, а навести порядок у них. Вони вже зуміли відшукати кошти на консервування земель запасу, а це близько дев’яти тисяч гектарів, на яких з часом можуть зашуміти гаї та діброви. Крім того, вже підраховано, що в краї є близько 25 тисяч гектарів землі, яка непридатна для ведення сільського господарства. То чому не передати ці площі під заліснення?

Лісівники ж гарантують, що вони не тільки зуміють виростити нові насадження, а й по-господарськи, з користю для держави, розпорядяться сировиною. Для цього вже тепер налагоджують систему електронного обліку деревини. Обійдеться вона недешево — близько півтора мільйона гривень. Зате в новому «електронному» лісі пануватиме точний облік. Адже сучасне обладнання дає змогу дуже ретельно вимірювати і враховувати кожне дерево, що росте в лісі, не кажучи вже про ті, що зрубані й відправлені на склади. І там всю деревину так само обмірятиме електронне устаткування. А на додачу до цього на кожній колоді стоятиме спеціальний чіп, який допомагатиме вести облік. Якщо на деревині відсутнє таке маркування — одразу стане зрозумілим, що вона крадена.

У тому, що чіткий контроль допомагає працювати з більшими прибутками, можна не сумніватись. З початку року підприємства обласного управління реалізували продукції майже на 90 мільйонів гривень, значно перевищивши відповідні минулорічні показники. Тож «електронний» ліс уже росте, мало того — починає приносити і перші додаткові прибутки.

 

Хмельницький.