17 вересня уже вчетверте в Україні відзначатимуть День батька. Щоправда, поки що неофіційно. Адже на законодавчому рівні це свято не запроваджено.
«За 20 років незалежності ми отримали не лише численні здобутки, а й низку негативних, інколи навіть жахливих соціальних тенденцій», — зауважив на вчорашній прес-конференції народний депутат Павло Унгурян. Значна їх частина, за словами парламентарія, стосується дітей, підлітків та молоді. Це, зокрема, куріння, вживання алкоголю, аборти, суїциди, дитяча порнографія тощо. Усе це, переконаний парламентарій, лише «наслідки чогось». «На жаль, дуже часто політика держави, місцевих органів влади, громадських інституцій спрямована чинником на боротьбу з наслідками. На моє глибоке переконання, боротися потрібно з першопричинами», — зауважив він. Головними причинами, які викликали ці негативні тенденції, депутат назвав глибокі кризові явища в українському духовному житті, в моральності соціуму та кризі сім’ї. Саме це, зауважив П. Унгарян, спонукало 68 народних депутатів об’єднатися в міжфракційну групу «За духовність, моральність та духовність України». «Якщо відповідальність батька не обмежуватиметься лише фінансовим чинником, а чоловік зрозуміє, що він є вихователем, взірцем для наслідування, то менша кількість курців, алкозалежних тощо у нас буде», — переконаний народний обранець.
Щодо запровадження офіційного святкування, то, за словами депутата, відповідне звернення до Президента міститиметься в рекомендаціях до парламентських слухань, присвячених інституту сім’ї, що відбудуться 21 вересня.
Приділяти дітям більше уваги закликав і представник альянсу «Україна без сиріт» Павло Гладченко. За його словами, відповідно до соціологічних досліджень, проведених у п’яти областях, лише три відсотки дітей, які знаходяться у дитячих будинках, є сиротами. 55 відсотків — це діти, батьки яких позбавлені батьківських прав, 42 відсотки — це покинуті діти. Водночас П. Гладченко зауважив, що він сам виховувався у дитячому будинку, бо втратив батьків. «І це — трагедія», — сказав він. «Але, коли я уявляю дітей, які знаходяться в дитбудинках, знаючи, що їхні батьки живі, і вони просто нікому непотрібні — це ще більша трагедія». Крім того, він зауважив, що
дослідження психологів свідчать, що наявність батька у сім’ї для повноцінного психологічного розвитку як хлопчика, так і дівчинки набагато важливіша, ніж навіть наявність матері. «Те, що ми вкладаємо в дітей, сторицею повернеться до нас», — резюмував Павло Гладченко.
