Чого чекати від держбюджету на 2012 рік?

Сьогодні спливає відведений Бюджетним кодексом України термін, до якого уряд має подати на розгляд Верховної Ради проект держбюджету на 2012 рік. Тому вчора проект цього документа було розглянуто під час засідання Кабінету Міністрів. Крім того, учора урядовці проаналізували проект Державної програми соціально-економічного розвитку до 2014 року. За словами прем’єра Миколи Азарова, саме одночасний розгляд проектів бюджету та програми дає змогу визначитися з ресурсами на її виконання.

Характеризуючи підходи, які лягли в основу проекту держбюджету на 2012 рік, глава уряду зазначив, що цей документ стимулюватиме регіональний та соціальний розвиток, пріоритетний розвиток внутрішнього ринку і створення нових робочих місць.

Проектом державного кошторису прогнозується зростання реального валового внутрішнього продукту на рівні 5,5 відсотка та передбачається скорочення дефіциту бюджету до 2,5 відсотка ВВП (у 2011 році — 3,5 відсотка). Пояснюючи причини, які змушують уряд вдатися до жорсткого обмеження бюджетного дефіциту, М. Азаров, по-перше, звернув увагу на нестабільність зовнішніх ринків, що пов’язано з очікуванням нової хвилі кризи, тож у цій ситуації можна розраховувати «лише на власні сили та на власний запас міцності». По-друге, глава уряду вважає, що Україна просто зобов’язана зменшити тягар боргових зобов’язань, бо якщо до 2008 року держборг сягав 10 відсотків ВВП, то після 2008 року він уже перевищив 30 відсотків. По-третє, проект бюджету розроблявся в умовах різкого зростання цін на газ — майже вдвічі за останні півроку. «Тому ми так наполегливо добиваємося справедливого перегляду газового контракту з Російською Федерацією», — сказав прем’єр, проте головним завданням тут він бачить навіть не здешевлення російського газу, а економне споживання енергоресурсів. Виходячи з цього, уряд планує спрямувати всі можливі кошти на фінансування програм енергозбереження та енергоефективності. Щоправда, такі «пісні про головне» ми вже слухаємо впродовж 20 років, а тим часом вітчизняна економіка залишається найенергозатратнішою в Європі.

Проте поле для можливих фінансових зловживань відкривається досить велике. Зокрема, проект зведеного бюджету передбачає пряме бюджетне інвестування та кредитну підтримку реального сектору економіки на рівні 5 відсотків від ВВП (а це понад 75 мільярдів гривень), ще 17,3 мільярда гривень пропонується спрямувати на фінансування інноваційно-інвестиційних програм розвитку регіонів. Бо навіть якщо ці кошти буде реально передбачено в бюджеті, залишиться вирішити чи не ключове питання — як в умовах вітчизняних «відкатних технологій» зберегти їх від розкрадання під час так званого «освоєння»?

Зрештою, глава уряду обіцяє, що у 2012 році нарешті «повною мірою запрацюють стимулюючі норми Податкового кодексу». За його словами, ставка податку на прибуток знизиться з 23 відсотків у 2011 році до 21 відсотка у 2012-му. Крім того, буде продовжено «податкові канікули» зі сплати податку на прибуток для новостворених та малих підприємств, діятимуть податкові пільги і преференції для пріоритетних галузей економіки. Загалом прем’єр прогнозує, що «реалізація положень Податкового кодексу дасть бізнесу додатковий інвестиційний ресурс у 47 мільярдів гривень», що приведе до появи «нових робочих місць» та «зростання доходів громадян».

Як воно буде у 2012 році, побачимо, а от поки що у відповідь на запит народного депутата Святослава Олійника Державна реєстраційна служба повідомила, що в другому кварталі 2011 року кількість фізичних осіб-підприємців, які зареєстрували свою діяльність, порівняно з аналогічним періодом 2010 року, скоротилася більш як у 2,5 разу. Крім того, за інформацією цієї служби, впродовж трьох місяців 2011 року кількість підприємців скоротилася більш як на 10 тисяч: в період з квітня по липень 2011 року було зареєстровано близько 31 тисячі підприємців, тоді як припинили свою діяльність майже 42 тисячі. Тож, схоже, поки що «стимулюючі норми» Податкового кодексу працюють лише на великий бізнес, який навіть у кризові роки значно збільшив свої прибутки.

А що в 2012 році отримають громадяни? Прем’єр вже традиційно анонсував «подальше поетапне збільшення розмірів мінімальної заробітної плати». Загалом, за його словами, середньорічний розмір посадового окладу працівника І тарифного розряду єдиної тарифної сітки має збільшитися на 25,5 відсотка. Проте очевидно, що тарифна ставка працівника І розряду знову значно не дотягуватиме до обгрунтованого розміру мінімального прожиткового мінімуму, а це означає, що й у 2012 році бюджетники щомісяця недоотримуватимуть по декілька сотень гривень.