Ваша дитина пригнічена, не хоче йти до школи або обирає найдовший шлях туди? Одяг і портфелик часто псуються, речі губляться, а для синців та подряпин одне пояснення — «впав»? Тоді варто насторожитися і пригадати фільм «Опудало» (на знімку) : ймовірно, вашого сина чи доньку у школі цькують.
Тиск і насилля, які часто чиняться в дитячих колективах, науковці називають моббінгом. Моббінг — це всі на одного. Буллінг — протистояння двох. Це детально вивчають в європейських країнах. Антибуллінгові програми масово запроваджують у школах починаючи з 80-х, коли в 1983 році в Норвегії троє хлопчиків учинили суїциди через агресію ровесників.
За даними Інституту соціальної та політичної психології Національної академії педагогічних наук, наші підлітки цькують одне одного майже удвічі частіше, ніж у країнах ЄС. Діти вчаться жити в суспільстві, а цькування для них — експеримент. У малих дозах — це нормально, каже заступник директора з наукової роботи Інституту соціальної та політичної психології НАПНУ Любов Найдьонова. Науковець пояснює: все починається з нормальної ситуації — дитину штурхнули, закинули кудись портфель, відібрали книжку. Проте згодом «експерименти» можуть стати справжньою драмою. Тому дуже важливо, як відреагує дитина: обере поведінку жертви чи порозуміється з ровесниками. Школярам постійно потрібна підтримка батьків, особливо при переході до іншого навчального закладу: статус новачка завжди провокує, зауважує Любов Найдьонова. І додає: дитяче насилля може початися з 5-6 років, а найчастіше трапляється серед підлітків. Сприймаючи підряд фільми, телепередачі та вміст Інтернету, врешті-решт підлітки можуть затвердити у своєму колі навіть норми кримінального світу.
«В контакті» зі страхами
«Зависання» дітей в Інтернеті та участь у соцмережах теж провокують небезпеку, адже цькувати жертву тут можна й анонімно. Образливі написи на особистій сторінці, десятки чи навіть сотні електронних листів із погрозами, плітки тощо — все це називають кібер-буллінгом. Нині сторінки в соцмережах заводять навіть 10-річні діти. З якого ж віку варто це дозволяти?
— Потрібно готувати дитину до соцмереж і відразу встановити правила. Батьки мають знати, яку «віртуальну репутацію» має дитина, періодично заходити на її сторінку. Умовно кажучи, до 14 років підліток ще недостатньо критично оцінює, як його сприймають однолітки. У разі віртуального цькування, поговоріть відверто і разом подумайте, як зменшити негатив. Не забирайте комп’ютер: для підлітка це як втрата зору чи слуху, настільки Інтернет став частиною їхнього життя, — радить Любов Найдьонова. —Якщо дитина не хоче, щоб ви могли читати її повідомлення, це сигнал: вона дорослішає й хоче мати особисту зону, а з іншого боку, негативні впливи теж можливі.
