Рекорди Любешівського району, або Чому так швидко старіють місцеві новини?

Минулої суботи свій робочий візит на Волинь Перший заступник Голови Верховної Ради Адам Мартинюк розпочав із відвідин Селісок. У цьому розташованому за вісім кілометрів від районного центру Любешів селі всього 65 дворів. Однак, попри всю свою мікроскопічність, відтепер воно має чим пишатися: такої ошатної початкової школи, як тут, важко ще десь знайти. А влітку вона мала вельми непривабливий вигляд, була тісною і незатишною.

Своєму чудесному перевтіленню цей навчальний заклад завдячує Адаму Мартинюку. Вислухавши в червні цього року прохання жителів Селісок, Адам Іванович вирішив допомогти віднайти кошти на реконструкцію.

Пощастило й на будівельників: місцевий підприємець Василь Касьянчук зі своїми робітниками за рекордно короткий термін зумів зробити з колишньої школи-«попелюшки» справжню красуню.

Зустрічати високого гостя погожого суботнього дня прийшли чи не всі мешканці села.

— Якщо бути чесним, то маєте цю школу завдяки вашій наполегливості, бо саме ви змусили мене, щоб вона з’явилася, — зауважив на врочистостях Адам Мартинюк. — Дуже радію нашій черговій зустрічі. По-щирому задоволений, що наша домовленість виконана обома сторонами. Якщо відверто: не дуже вірив, що до початку навчального року будівельники зуміють добудувати школу, але дуже добре, що так сталося. 1 вересня дітки прийшли сюди, і це прекрасно.

Від імені батьків слово подяки висловила Оксана Філозоф:

— Останні кілька місяців село гуло, наче вулик. Тільки й мови було, що про нову школу. Коли 1 вересня пролунав перший дзвоник, який покликав хлопчиків і дівчаток на перший урок, повірте, ми батьки, дідусі та бабусі плакали від щастя і радості, від розуміння того, що є ще у нас люди, яким не байдужа доля України і підростаючого в ній покоління. Ці слова я адресую Адаму Івановичу. Велика вдячність вам від усіх жителів села за ваші добрі справи: за благоустроєне кладовище, за комп’ютери, за сільський клуб, за оновлену школу.

Іменинниками того дня почувалися і у найвіддаленішому селі району — Щитині. Ще 1988 року там почали зводити клуб. Однак довести справу до логічного завершення не зуміли. Скільки порогів було оббито, аби завершити довгобуд. Та все марно. Так тривало б ще невідомо скільки, якби селяни Щитиня минулого року не звернулися по допомогу до Першого заступника Голови Верховної Ради України Адама Мартинюка. Не будемо переповідати всі перипетій цієї довготривалої історії, але скажемо, що нарешті вона отримала щасливе завершення у вигляді красеня культурно-просвітницького комплексу: з глядацьким залом, бібліотекою, шкільною їдальнею.

— Нарешті збулося, — такими словами розпочав свій виступ з нагоди відкриття культурно-просвітнього закладу Адам Мартинюк. — Усі ми, а насамперед ви, довго чекали цього дня. Сьогодні у нас у районі побито два рекорди. Один досить чудовий — за два місяці реконструйовано школу в селі Селісок. Другий — менш хороший: нарешті, через 22 роки завершено будівництво сільського клубу в Щитині. У тому, що це трапилося, велика заслуга сільського голови Щитиня Василя Саливончика.

А в полудневу пору ще по дорозі в Щитинь Адам Мартинюк оглянув Будинок культури в селі Велика Глуша, який ремонтується за його підтримки, побував на реконструкції колишньої колгоспної контори під дитячий садочок на 200 місць в селі Мала Глуша, до появи якого Адам Іванович теж доклав багато старань.

Волинська область.