Минув перший пленарний тиждень. «На які ще зміни нам очікувати після ухвалення пенсійної реформи?» — запитав кореспондент «Голосу України» у політологів. Адже ризики в соціально-економічній сфері залишаються.
Директор центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко:
— Сьогодні немає жодних підстав для виникнення політичної кризи в Україні. Нині найголовніше завдання для влади — втримати під контролем і, якщо можливо, поліпшити соціально-економічну ситуацію в країні. Адже це зможе зберегти політичну стабільність. Проте так чи інакше ризики можуть бути. Вони пов’язані з певними турбулентними тенденціями саме в соціально-економічній сфері.
Кадрові зміни. В уряді вони матимуть тактичний характер. Якщо в соціально-економічній ситуації все буде гаразд, то на своїй посаді залишиться Прем’єр-міністр Микола Азаров. Імовірно, що можуть звільнити урядові крісла найконтрреверсійніші фігури. Насамперед це стосується міністра освіти та науки, молоді та спорту Дмитра Табачника. На його звільнення можуть вплинути не так результи роботи, як пов’язані з ним конфлікти.
Реформи. Розгляд Житлового і Трудового кодексів, швидше за все, відтермінують на післявиборний період. Реформаторська активність уряду і парламенту продовжуватиметься, але буде сконцентрована на окремих напрямах. Головною подією законодавчої роботи Верховної Ради восени буде земельна реформа.
Виборче законодавство. Ключовим завданням опозиції буде збереження нинішньої виборчої системи. А для парламентської більшості основою для компромісу може бути змішана система. Наприклад, для комуністів і частини регіоналів вигідними є вибори за партійними списками. Для Народної партії, деяких народних депутатів, які ввійшли в більшість після президентських виборів, та частини позафракційних парламентаріїв вигідна «мажоритарка».
Бюджет. Не менше дискусій серед народних обранців спричинить проект бюджету. Але тут не варто очікувати якихось протистоянь. Тому що є достатньо стійка і стабільна парламентська більшість. Максимум, що можливо, то це лобістські ініціативи окремих парламентаріїв, які належать до більшості. А опозиція, у свою чергу, критикуватиме будь-який бюджет, поданий урядом.
Директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов:
— Новий політичний сезон продовжиться за «жесть»-сценарієм. Страх протестів мотивує владу на жорсткі дії. Справді, опозиція сьогодні — не загроза для влади. Але загроза полягає в соціальному невдоволенні населення і можливих протестах, не політичних, а соціальних. Владі пощастило, що опозиція сьогодні не авторитетна.
Виборче законодавство. Майже всі народні обранці готуються до змішаної виборчої системи. Дуже велика вірогідність, що буде прийнято новий закон про вибори.
Реформи. Також не буде проблем і стосовно земельної, житлово-комунальної реформ. Адже в парламенті є стабільна більшість, яка за це проголосує.
Бюджет. До 15 вересня буде подано проект бюджету. Його приймуть, але він буде більш соціальний. Має бути поліпшення насамперед для бюджетної сфери, вчителів, лікарів. Державний кошторис буде націлений на те, щоб збільшити соціальну складову і поліпшити життя людей, особливо це важливо напередодні парламентських виборів.
