Наступний об’єкт, про який піде мова в рамках спільного проекту «Голосу України» і кафедри ЮНЕСКО Дипломатичної академії при МЗС України «Наша спадщина», — Чернігів. Ще за СРСР, в 1989 році, історичний центр міста Чернігова (ІX—XІІІ століття) номінувався на внесення до Списку Всесвітньої культурної і природної спадщини ЮНЕСКО.
Перше знайомство
На в’їзді до міста нас зустрічають Болдіни гори, прикрашені курганами, золотоглавими храмами, і знак «Чернігову — 1300 років». Через кілька хвилин потрапляємо в парк імені М. Коцюбинського. Звідси відкривається вид на заплаву Десни, Єкатерининську церкву, Троїцько-Іллінський та Єлецький монастирі. А за деревами й зеленню парку заховалися свідки прадавньої (і не дуже) історії: церкви та будівлі XІ—XІX століть, 12 гармат, які нагадують про те, що триста років тому на цьому місці була фортеця, пам’ятники Тарасові Шевченку та Іванові Мазепі, фундатору першого навчального закладу висшого рівня на території Лівобережної України.
Бронзовий Тарас Шевченко постає перед нами молодим художником. Таким, яким він приїжджав у Чернігів робити замальовки будинків і церков для альбому «Мальовнича Україна». Кажуть, за його роботами можна здійснювати реставрацію, настільки точні в деталях були малюнки майстра.
Про ротацію номінації, реставрації і меркантильне
У 1946 році було складено перелік історичних місць СРСР, який налічував 125 населених пунктів. Тоді Чернігів за кількістю пам’яток історії та архітектури серед українських міст посів третє місце після Києва і Львова. Сьогодні в місті збереглося близько 50 пам’яток архітектури XІ—XІX століть і до 200 меморіальних і пам’ятних місць, пов’язаних із перебуванням тут видатних людей.
Усі ці об’єкти розташовуються у двох історичних зонах поліса. Здебільшого вони зосереджені на території прадавнього Дитинця (у перекладі — внутрішня частина міста, князівський град). У цьому місці жили князі, бояри, дружинники. Саме цю територію сьогодні хочуть номінувати на внесення у список Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, змінивши первісне формулювання, визначене в 1989 році.
У цьому напрямі робота активізувалася зовсім нещодавно. Згідно з Указом Президента України від 27.01.2010 р. «Про відродження і розвиток історичних населених місць Чернігівської області» Кабінету Міністрів і Чернігівській обласній держадміністрації було доручено подати заявку на внесення пам’ятки культурної спадщини — історичного центру міста Чернігова у Список всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
В області створено спеціальну робочу групу. Вона запропонувала відкоригувати номінацію «Історичний центр міста Чернігова, ІX—XІІІ ст.», трансформувавши її в «Чернігівський Дитинець, комплекс історико-архітектурних пам’яток XІ—XІX ст.».
На думку членів робочої групи, оновлений варіант має свої переваги. Мовляв, на території колишнього Дитинця (пізніша назва — Вал) розташовуються пам’ятки архітектури і містобудування національного значення. Ідеться про Спасо-Преображенський собор (XІ століття), Борисоглібський собор (XІІ століття), Полкову канцелярію (XVІІ століття), Колегіум (XVІІ—XVІІІ століття), Будинок архієпископа (кінець XVІІІ століття) і Будинок губернатора (початок XІX століття). Крім того, у сучасних межах території Валу (Городища-Дитинця, кінець XІІ—XVІІ століття) перебувають фундаменти численних будов епохи середньовіччя і раннього модернізму...
На місцевому рівні пропонують змінити формулювання номінації через те, що центр Чернігова перебудовано і там майже не залишилося унікальних історичних і культурних об’єктів.
— Сьогодні ми трохи по-іншому дивимося на об’єкти, які, на наш погляд, гідні ввійти у Список всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, — коментує ситуацію «Голосу України» генеральний директор Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» Андрій Курданов. — Дійшли висновку, що потрібно номінувати Дитинець — комплекс архітектурно-історичних споруд XІ—XІX століть. А це площа в 15 гектарів, де сконцентровано об’єкти. Ось працюємо в цьому напрямі за активної участі голови ОДА Володимира Хоменка. Плануємо підготувати номінаційне досьє: відповідні структури зроблять проект і зберуть необхідні документи протягом кількох років. Фінансування для проведення підготовчих процедур має бути закладено в держбюджеті. Тільки для оформлення документації, необхідної для номінування об’єкта, потрібно близько 300 тисяч гривень.
Відомо, що об’єкти—здобувачі почесного статусу ЮНЕСКО повинні бути відреставровані й утримуватися в належному стані. Поки що не всі споруди чернігівського Дитин-ця відповідають цій вимозі.
— Кліматичні умови останніх років — різкі перепади температури, холодні зими і спекотні літні періоди — шкодять самопочуттю історичних споруд, — вважає Андрій Курданов. — Рятує, мабуть, ці будинки те, що їх зводили наші предки, як то мовиться, на віки. У Київській Русі кам’яні церкви «замішували» на яєчних жовтках. А наш Спасо-Преображенський собор (на знімку) «зводили» на вапні, яке гасили в спеціальних ямах по 15—20 років у кілька етапів.
Гадаю, цілком підготувати для номінації Дитинець із реставраційними роботами та необхідною документацією зможемо до 2015 року.
За словами співрозмовника, змінюється і вертикаль підпорядкування заповідника. На цей час він належить Мінрегіоналбуду. Але, мабуть, незабаром, як і Софія Київська, об’єкт перейде в підпорядкування Мінкультури.
Варіації на тему унікальності та автентичності
Крім офіційної версії назви номінації на внесення у Список Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, в Чернігові ми почули ще кілька варіантів. Наприклад, представити на здобуття почесного статусу міжнародної організації шість церков стародавнього домонгольського періоду, включно до XІІІ століття. Або ж номінувати цілу давньоруську композицію пам’яток — церкви домонгольського періоду та Антонієві печери Троїцького монастиря (XІ століття).
— Частина цікавих і автентичних пам’яток у запропоновану номінацію на одержання статусу ЮНЕСКО не ввійшла. Наприклад, Єлецький монастир, Катерининська церква, Антонієві печери. Вони перебувають далеко від центру й віддалені одна від одної. Як усі гідні об’єкти об’єднати в одній номінації — от складне питання, — заявляє заступник генерального директора заповідника «Чернігів стародавній» з наукової роботи Алла Доценко.
На відміну від Києво-Печерської лаври, Антонієві печери підпорядковані заповіднику, а не передані церкві. У цих пам’яток історії один творець — чернець Антоній. У 1069 році він заснував у Чернігові підземний монастир. Досі атмосфера та й температура (+8) в Антонієвих печерах цілком автентична.
За словами Алли Доценко, свого часу Антонієвими печерами пропонували доповнити вже прийнятий у Список ЮНЕСКО український об’єкт під №1 — «Софія Київська, Києво-Печерська лавра». У принципі, це один давньоруський період. Можливо, так було б простіше. Але вирішили номінуватися самостійно.
Учений секретар заповідника «Чернігів стародавній» Сергій Черняков вважає гідним міжнародної уваги й історичний ландшафт міста, який зберігся в первозданному вигляді. Мотивуючи тим, що території навколо Дитинця і заплави Десни не забудовано. На в’їзді до міста видно церкви, всю історичну панораму, об’єкти різних століть, ліси й виднокола...
Така варіативність не випадкова. Є сумніви, чи відповідають ті або інші об’єкти вимогам ЮНЕСКО. А саме: наскільки вони унікальні й автентичні насправді, з огляду на «видатну універсальну цінність» для всього людства?
По суті, лише Спасо-Преображенський собор, згадування про який у літописі датується 1036 роком, зберігся в первозданному вигляді. Собор почав будувати князь Мстислав, завершив — Святослав, син Ярослава Мудрого. Це справді унікальна кам’яна споруда. За 975 років свого існування вона не руйнувалася і практично не перебудовувалася. Спочатку зводили собор грецькі майстри — кращі будівельники тих часів. Усі дев’ять століть він був діючим православним храмом. Крім радянського атеїстичного періоду.
Багато ж об’єктів, що претендують на внесення у Список ЮНЕСКО від Чернігова, було побудовано заново після руйнування (наприклад, П’ятницький собор) або є типовими для своєї епохи. Так, Будинок губернатора зведено за типовим проектом побудови жител у губернських містах...
На шляху до світового визнання, мабуть, Чернігову необхідна консультація міжнародних експертів — як і в який спосіб архітектурно-історичні пам’ятки краще представити на здобуття почесного статусу Всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО. Визначити, наскільки вони справді цінні й унікальні не лише для нашої історії, а й у планетарному масштабі.
Фото надано НАІЗ «Чернігів стародавній».
