У День села в Овсяниківці Кіровоградського району вперше, але доволі гучно, відбувся етнофестиваль «Дика груша». Запросивши всіх, чиї серця щиро відгукуються на слова «Україна» та «патріотизм», зібратися під столітньою грушею, організатори навіть не уявляли, скільки цікавих з’їдеться до села.
Тож не бракувало охочих встановлювати та освячувати поклінний хрест, закладати хату-мазанку, брати участь у турнірі рибалок-любителів, слухати виступи музичних гуртів, дегустувати кінцевий продукт творчості конкурсантів-борщоварів, насолоджуватися козацькими розвагами.
Одним із організаторів та натхненників виступив сільський голова Сергій Верко (на знімку). Завдяки його креативності етносвято видалося цікавим і насиченим подіями. Голову в усьому підтримував, взявши на себе левову частку турбот, кіровоградський кіш обласного дитячо-юнацького товариства «Січ». Кілька днів напередодні фестивалю січовики буквально жили в Овсяниківці.
— Хлопці та дівчата із «Січі», — розповідає голова товариства Роман Бойко, — монтували щогли та станок для добування живого вогню, їздили до лісу за деревиною, закладали хату-мазанку, вантажили глину й солому, зрештою, завжди були на підхваті. Тому сил витратили чимало, однак екологічно чиста їжа і звичайна людська вдячність їх швидко поновлювали.
Не залишився осторонь і Центр зайнятості населення, звідти на громадські роботи до села відрядили волонтерів. Велоквест влаштували велогонщики-професіонали. Художню частину дійства забезпечив кіровоградський районний Будинок культури на чолі з директором Павлом Федчишиним. Вони не лише концертну програму підготували, а й провели майстер-класи з вишивання, створення ляльок-мотанок, і звісно, національного танцю. Неабияку щедрість виявили спонсори, діючи за принципом: як гуляти, то гуляти!
А коли в небі спалахнула перша зірниця, молоді січовики розвели методом тертя(!) вогонь і під загальне захоплене «Ах!» перенесли його смолоскипом на плавучий острів, змонтований ними напередодні. І допоки ватра відчалювала від берега, гості й учасники фестивалю замріяно дивилися їй услід, очевидно, загадуючи і наступного року відвідати «Дику грушу»... Та раптом з другого боку села почулася стрілянина — небо осяяв різнобарвний феєрверк. «Це був достойний фінал. Свято вдалося!» — підсумував згодом пан Бойко.
Такого Овсяниківка справді ще не бачила.
Фото Романа БОЙКА.
