У фокусі — суспільна мораль та етнонаціональна політика

На її думку, ці негативні явища є наслідком їх пропаганди на телебаченні, у художніх творах, у мережі Інтернет в умовах відсутності досконалого законодавства у сфері захисту громадян від шкідливого впливу інформації на розвиток особистості. Голова Комітету Верховної Ради з питань культури і духовності Володимир Яворівський зазначив, що члени комітету підтримують проведення таких слухань, проте, вважає він, окрім переліченого вище, треба говорити ще й про аморальність влади. А Катерина Самойлик додала, що під час слухань має йтися і про те, куди поділися наші кіностудії, де наша книга, та чому їх замінено різноманітними шоу. За проведення цих слухань у листопаді 2011 року проголосували 261 народний депутат.

А в грудні 2011 року відбудуться парламентські слухання щодо створення в Україні сприятливих умов для розвитку індустрії програмного забезпечення. За словами автора ініціативи народного депутата Євгена Царькова, впродовж усіх років незалежності галузь інформаційних технологій розвивалася без жодного втручання з боку держави та відповідного діалогу влади з бізнесом. Проте останні роки стали для цієї індустрії дуже важкими, оскільки поряд з неувагою української влади в Індії, Росії та Білорусі було створено необхідні економічні умови для її розвитку. У підсумку українські компанії втрачають ринок, що може призвести до втрати виручки від експорту на суму близько мільярда доларів. А до того ж українські фахівці підуть працювати до іноземних компаній. Перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань науки і освіти Максим Луцький, підтримавши проведення таких слухань, нагадав, що індустрія розвитку програмного забезпечення та й загалом інформаційних технологій не призводить до виснаження природних ресурсів, тож Україна має негайно створити чітке законодавство, яке сприяло б розвитку цієї сфери.

4 січня 2012 року відбудуться парламентські слухання на тему «Етнонаціональна політика: здобутки і перспективи». Доповідач, народний депутат Володимир Марущенко, відзначивши позитивні здобутки України у сфері етнополітики, наголосив на необхідності проаналізувати накопичений за 20 років незалежності досвід правового регулювання, спрямованого на задоволення етнічної, мовної, культурної та релігійної самобутності національних меншин, оскільки гармонізація відносин між українською нацією та національними меншинами є ознакою демократичності країни. Голова підкомітету Комітету Верховної Ради з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Юрій Гнаткевич у зв’язку з цим зазначив, що на його пам’яті уже впродовж двох скликань парламент не ухвалював жодного документа, який стосувався б етнонаціональної політики, тому такі слухання потрібно проводити. Іван Попеску звернув увагу на необхідність дотримання мовних прав відповідно до Європейської хартії. Натомість Павло Мовчан зазначив, що під час перекладу для ратифікації Європейської мовної хартії її текст було спотворено, тож замість захищати насправді мови, для яких є загроза зникнення, у тексті йдеться про захист тих мов, яким і так нічого не загрожує. Водночас він звернув увагу на необхідність захисту етнічних прав українців і на деяких територіях України, і на територіях держав, де мешкають чимало українців. А заступник Голови Верховної Ради Микола Томенко запропонував прискіпливіше підійти до організації проведення самих слухань, тобто, на його думку, варто подумати над чіткішим формулюванням проблеми, участю у них урядовців та результативністю рішень, які ухвалює парламент.

Народні депутати не підтримали постанови про проведення парламент-ських слухань на теми дотримання в Україні прав профспілок та про погашення заборгованості з виплати зарплати в Україні. Представляючи постанову про проведення слухань з виплати заборгованості зарплати, народний депутат Олександр Стоян, зокрема, повідомив, що станом на 1 серпня 2011 року заборгованість сягає 

1 млрд. 170 млн. грн., причому близько 600 млн. грн. — це борги економічно активних підприємств. Водночас Михайло Волинець зауважив, що насправді заборгованість останнім часом не тільки не зменшується, а й зростає. До того ж статистика не охоплює всієї заборгованості працівника та що загалом вона сягає 2 млрд. грн. Але навіть за офіційною статистикою, найбільша заборгованість у Донецькій області — 200 млн. грн., у Харківській — 150 млн. грн., у Луганській — 165 млн. грн. І це без врахування боргів працівникам нелегальних «копанок». А Голова Верховної Ради Володимир Литвин зазначив, що, очевидно, окрім заборгованості у зарплаті, також треба говорити про роль і місце зарплати, оскільки нині її розмір не відповідає рівню забезпеченості. Та оскільки ідея проведення таких парламентських слухань була підтримана лише 97 народними депутатами, то В. Литвин повідомив, що звернеться до Кабміну за інформацією про ситуацію із заборгованістю у зарплаті.

Далі Верховна Рада ухвалила у другому читанні та в цілому низку законо-проектів: про внесення змін до статті 9 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними»; про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо відчуження майна суб’єктів господарювання державного сектору економіки; про внесення змін до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» (щодо оптимізації структури та напрямів державного фінансування наукової сфери); про внесення змін до деяких законів України щодо пріоритетних напрямів інноваційної діяльності; про внесення змін до законодавчих актів України (щодо вдосконалення правового врегулювання забезпечення житлових прав мешканців гуртожитків); про внесення змін до деяких законів України (щодо запобігання фальсифікації лікарських засобів). Останній ухвалений законопроект за фальсифікацію лікарських засобів передбачає кримінальну відповідальність аж до позбавлення волі на строк від 5 до 10 років.

У новій редакції з урахуванням пропозицій Президента ухвалено законо-проекти про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності посадових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування і про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо уточнення положень стосовно надання усиновлювачам відпустки для адаптації усиновленої дитини. Також народні депутати ухвалили постанову про рекомендації парламентських слухань стосовно проблеми повернення та компенсації втрачених (знецінених) заощаджень громадян і постанову про присудження у 2011 році премії Верховної Ради України за внесок молоді у розвиток парламентаризму та місцевого самоврядування. Низку законопроектів ухвалено в першому читанні.