Другий Міжнародний православний фестиваль духовно-патріотичної пісні «Душе моя, душе моя» відбудеться 9—10 вересня в Обухівському районі на Київщині. Ініціатор та співорганізатор фестивалю — Православне сестринство Української православної церкви. Захід проходить під патронатом Митрополита Київського і Всієї України Володимира, Українського фонду культури, Київської облдержадміністрації.
Про особливості цьогорічного пісенного форуму та його програми розмова кореспондента Укрінформу з матушкою Галиною Маковій — директором фестивалю, головою Православного сестринства Святої княжни Іуліанії Ольшанської.
— Матушко Галино, уже сама назва фестивалю засвідчує, що він якісно відрізняється від решти масових заходів. Чи є ще подібні фестивалі в Україні?
— Фестиваль духовної пісні поки що один. У наш час секуляризації суспільства ми хотіли створити такий захід, який би говорив про дух, про віру, зазирав у душу людську. Тому й назвали його «Душе моя, душе моя».
— Це вже другий фестиваль. Чим він відрізняється від торішнього?
— Найперше — актуальною тематикою. Форум пройде під девізом «Чорнобиль — мій біль» і присвячений 25-й річниці аварії на ЧАЕС. Ми знову хочемо привернути увагу нашого суспільства до проблем Чорнобиля. І одна з двох частин конкурсної програми буде присвячена саме цій темі — звучатимуть пісні про Чорнобиль, про болі, радості, переживання людської душі. Друга частина — візитка країни.
Конкурс проводиться у двох вікових категоріях: від 12 до 20 років та від 20. У цьому році його учасники змагатимуться у трьох номінаціях: вокал, артистизм, відповідність тематиці фестивалю. Ну і, звичайно, визначатимемо головного переможця, який одержить Гран-прі — дорогу ікону. Церемонія нагородження відбудеться перед урочистим закриттям — увечері 10 вересня.
— Маєте цього року багато учасників?
— На сьогодні отримали понад 30 заявок, зокрема й з Білорусії та Росії. Це окремі виконавці і колективи, серед яких і відомі — автентичний дует Василя та Анастасії Жданкіних з Рівненщини, гурт «Криниченька» з села Копачів Обухівського району, Ірина Лінская з Кіровограда, ансамбль «Бі-фолт» з Гомеля, квартет з Ростова, бард Олександр Бернадський з Києва.
Оцінюватиме конкурс авторитетне журі на чолі з народною артисткою України Надією Крутовою-Шестак. Серед членів журі — народні артисти України Володимир Талашко та Світлана Глух, заслужені артисти України Анжеліка Андрієвська та Сергій Хитряков, керівник вокально-оперної студії Київського міського будинку вчителя Ірина Персанова.
Хочу також поділитися радісною новиною. Відтепер наш фестиваль матиме свій гімн. Його виконуватиме сам автор — отець Сергій Кисельов, настоятель храму, відомий православний бард. Він — один з переможців торішнього нашого фестивалю, володар першої премії. Нині виступатиме як почесний гість. Гімн чудовий. Просто душу проймає. Всі, хто його чув, у захваті.
Взагалі, ми очікуємо, що фестиваль зацікавить широку публіку, тому що маємо дуже різноманітну, насичену програму, цікавих гостей. У нас виступатимуть майстри мистецтв України, гурт «Побратими» Афгано-Чорнобильського братства, переможці та лауреати першого фестивалю «Душе моя, душе моя», ансамбль пісні і танцю внутрішніх військ МВС України, народні колективи, дитячий хореографічний ансамбль.
Серед запрошених — і представники дипломатичного корпусу Росії та Білорусії в Україні. Хочу сказати, що нашими закордонними гостями, а також залученням міжнародних учасників опікується Український фонд культури. Також нашими співорганізаторами є Асоціація ветеранів внутрішніх військ МВС України, Афгано-Чорнобильське братство «Побратими».
 Матушко, ви сказали, що маєте різноманітну позаконкурсну програму. Що у ній найцікавіше?
— Ми покажемо кілька виставок. Одна з них — ростовських художників, частина з яких є представниками української діаспори. Ця справді велика експозиція буде розміщена у галереї площею понад 100 квадратних метрів. Також презентуємо експозиції фоторобіт, присвячених Чорнобилю, сучасної та старовинної вишивки — понад 400 експонатів, мініатюрних церков Йосипа Сташинського.
Працюватиме містечко майстрів — у двадцяти наметах просто неба, де представлять свої вироби народні умільці Київщини. Проходитимуть майстер-класи з вишивання бісером, традиційної вишивки, виготовлення національних сувенірів представників країн — учасниць фестивалю.
Свої книжки презентуватиме київське видавництво «Криниця» на чолі з народним художником України, лауреатом Шевченківської премії Леонідом Андрієвським. Один з авторів — молодий письменник Володимир Козловський — проведе автограф-сесію.
Відбудуться зустріч біля ватри з ліквідаторами аварії на ЧАЕС, ігри та конкурси за участі молоді православного козацтва. Буде справді цікаво.
Розумієте, ми хочемо більше працювати з молоддю, пропагувати духовність, істини православ’я, які необхідні нашому суспільству. І дуже важливо залучати до співпраці інші традиційно православні слов’янські народи, вивчати їхню культуру, робити спільні проекти соціального служіння, ширити паломницький рух, який об’єднує, показувати наші святині.
— Ваше сестринство — жіноча організація, яка працює в системі соціального служіння церкви. Розкажіть трохи докладніше про це.
— Церква — великий організм, який, зокрема, багато працює у системі милосердя. Наше сестринство у селі Степок Обухівського району має Центр розвитку соціального служіння, де проходять тренінги-семінари для навчання людей, які хочуть служити в системі милосердя Української православної церкви. Ми навчаємо волонтерів, як ставати сестрами милосердя, правильно піклуватися про хворих удома, у будинках для людей похилого віку. За два роки, відколи центр було створено, тренінги пройшло більше 100 молодих людей. Частина з них залишаються працювати у нас, тому що ми потребуємо рук. Дуже часто до нас звертаються нерелігійні громадські організації, щоб на базі центру проводити тренінги з розвитку волонтерського руху і соціального служіння.
Маємо будинок для людей похилого віку на 25 осіб, який працює вже 11-й рік. Вже готова проектна документація на будівництво нового, сучасного будинку для літніх людей, розрахованого на 44 особи. Зараз через Інтернет шукаємо меценатів, щоб збудувати його. Можливо, і на фестивалі ми знайдемо людей, які зможуть долучитись до цієї доброї справи.
У приміщенні сьогоднішнього притулку в майбутньому плануємо створити паломницький центр, де зможемо розміщати паломників з інших країн, зокрема Сербії, Польщі, Росії, Білорусії, що приїжджають до Києва.
Наше сестринство створене як неприбуткова організація. Для свого розвитку і служіння ми залучаємо кошти благодійників, частину коштів заробляємо самі — на нашій території є підсобне господарство, де вирощуємо овочі і фрукти для Будинку людей похилого віку.
Маємо також прекрасний дерев’яний храм, побудований 2005 року.
— Дякую за розмову.
Валентина ПАЩЕНКО. (Укрінформ).
Київ.