Обмежили підстави для арешту морських суден

Варто зазначити, що свої робочі місця фракції меншості задовго до початку пленарного засідання накрили величезними плакатами з фото Юрія Луценка та Юлії Тимошенко. На них містилися написи: «Свободу Юрію Луценку» та «Ні політичним репресіям», «Україні волю!». Щоправда, з початком сесії «нунсівці» свій плакат згорнули.

Водночас народні депутати відхилили зміни до деяких законодавчих актів (щодо запровадження кримінальної відповідальності за наругу над державною мовою та мовами національних меншин), підготовлені «нунсівцем» Арсенієм Яценюком («за» проголосувало лише 82 обранці). «Те, що робиться протягом останнього часу в освіті, коли закриваються україномовні школи, коли не друкуються україномовні підручники, — це є звичайна наруга над країною, людьми, культурою та мовою», — наголосив А. Яценюк, доповідаючи проект. За словами депутата, він передбачає введення кримінальної відповідальності до тих людей, які не поважають свою націю, народ, країну, які не вміють розмовляти, і не знають, що казати. Утім, на думку регіонала Вадима Колесніченка, поява такого законопроекту наштовхує на думку, що почався виборчий процес. «Тільки цим можна пояснити те, що політичні пігмеї хочуть про щось розказати. Цей законопроект практично немає потреби обговорювати», — наголосив він. Водночас додав: «Мову не можна примусити любити чи поважати. Її треба пропагувати, показувати її привілеї, можливості. А те, що ви робите — знищує її і майбутнє української нації».

Надто емоційний тон обговорення змусив Голову Верховної Ради зауважити, що такі питання варто розглядати делікатно. «Мова — це джерело, вона проб’є собі дорогу. Мова — це конкуренція. У нас дивно виходить, що в державі Україна ми повинні говорити про захист української мови», — зауважив В. Литвин. Він додав також, що за останні 20 років в Україні зникло півтори тисячі шкіл. Раніше цього не помічали, нині ж один одного звинувачують. «Раніше це називали оптимізацією, нині — наступом на права людей. Ми за все це відповідаємо. Тому давайте не ділити один одного, а приймати ті рішення, які потрібні. Давайте не збурювати такі тонкі почуття в людей, як мова, національність, релігія», — наголосив Голова Верховної Ради.

Так само сесія відхилила зміни до Закону «Про громадянство України» (щодо приведення норм національного законодавства у відповідність до європейських стандартів).

На ранковому засіданні заступник Голови Верховної Ради Микола Томенко заявив, що поки триває політична суперечка, пов’язана з переслідуванням опозиції, влада запланувала тотальну приватизацію поліграфічної галузі. Він пояснив, що у вівторок в порядку денному стояв проект закону про внесення змін до деяких законів України з питань приватизації (р. н. 8723), яким передбачається виставити на приватизацію сотні стратегічно важливих підприємств.

«Водночас, очевидно, побоюючись жорсткої критики експертів, Партія регіонів перенесла розгляд цього питання», — розповів М. Томенко.

Політик нагадав, що дискусія стосовно долі державних поліграфічних підприємств точиться вже не один рік і тепер «рожева» мрія багатьох чиновників як ніколи близька до здійснення. М. Томенко пояснив, що не один високопосадовець планував приватизувати цю галузь у своїх родинних інтересах. Водночас, за його словами, досі вдавалося знайти аргументи про шкідливість тотальної приватизації поліграфічної галузі. «Натомість цим законопроектом створюються умови практично стовідсоткового переходу цієї галузі у приватні руки», — підсумував М. Томенко. Політик повідомив, що серед підприємств, які згідно із законопроектом підлягатимуть приватизації, велика кількість обласних друкарень та державних видавництв. А серед найрезонансніших він назвав видавництво «Київська правда». Найцікавішим заступник глави парламенту вважає те, що головним критерієм необхідності такої приватизації підприємств (за пропозицією Міністерства освіти та науки і Держкомтелерадіо), які друкують підручники, газети, журнали тощо, є аргумент, що ці підприємства втратили ознаки загальнодержавного значення.

«Цілком очевидно, що замовники приватизації — Міністерство освіти та науки і Держкомтелерадіо вже познаходили майбутніх власників цих підприємств», — сказав М. Томенко. Він наголосив, що наслідком цього буде «остаточно зруйнований державний контроль за поліграфічною та видавничою галуззю, а близькі до чиновників бізнесмени, що організували приватизацію, займатимуться не виробничою діяльністю, а за безцінь отримають приміщення та велику кількість землі».

Парламент також розглянув 13 постанов про відзначення пам’ятних дат. Усі за авторством Петра Ющенка («НУ—НС»). Дати, які пропонувалося відзначати, здебільшого були не ювілейні. Скажімо, 810-річчя з дня народження першого короля Русі-України Данила Галицького, або 960-річчя з дня укладання шлюбу Анни Ярославни з Генріхом І. Депутати, подякувавши колезі за просвітницьку роботу, більшість постанов (вісім) відхилили.

Не підтримала сесія і зміни до держбюджету-2011 щодо використання коштів від приватизації ВАТ «Укртелеком» для підвищення мінімального рівня пенсійного забезпечення, а також щодо фінансування заходів із безоплатних оформлення та видачі громадянам України державних актів на право власності на земельні ділянки.

А на початку ранкового засідання Голова Верховної Ради повідомив про вихід народного депутата Анжеліки Лабунської із фракції «БЮТ-«Батьківщина».