Футбол. Контрольний матч національних збірних. 6 вересня.

Чехія — Україна. 4:0. Голи: Кадлец, 3 (п), 12, Резек, 47, Коларж, 49.
Чехія: Дробни, Поспєх (Селассі, 60), Сівок, Пуділ, Кадлец, Гюбшман, Плашіл, Режек (Петержела, 72), Пілар, Коларж (Вачек, 68), Пекгарт (Лафата, 58). Тренер — Міхал Білек.
Україна: Дикань, Бутко, Кучер, Кривцов, Шевчук (Федецький, 76), Ярмоленко (Калиниченко, 85), Тимощук, Гай (Ракицький, 46), Коноплянка (Воронін, 52), Мілевський (Селезньов, 57), Девич (Шиндер, 80). Тренер — Олег Блохін.
Рефері — Річард Трутц (Словаччина).
Прага. Стадіон «Дженералі Арена». 
8 000 глядачів. 17 градусів.
Це була четверта (!) поспіль поразка збірної України в контрольних поєдинках, в яких, за логікою, її гравці мають відточувати майстерність, поліпшувати командні дії, піднімати бойовий дух, награвати комбінації. Одне слово, «нарощувати м’язи» для майбутніх баталій Євро-2012 на рідних стадіонах. Але виходить, що запитань більше, ніж відповідей.
Ми жодним чином не закликаємо ганьбити нашу команду. Але важко стримувати себе після того крижаного душу празького приниження. І не варто заспокоювати народ розмовами, що, мовляв, нічого страшного — триває підготовка, матч контрольний, а не турнірний. Рахунок зустрічі, погодьтеся, надто вже некоректний.
Утім, це, так би мовити, поверхова, замішана на емоціях, оцінка події. А які насправді глибинні причини цієї відчутної невдачі?
Cкажімо, у Андрія Вороніна своє бачення ситуації:
— Ми пропустили чотири м’ячі. Натомість самі два-три рази не влучили у порожні ворота. З одного боку, рахунок справедливий, а з іншого — ми могли забити як мінімум двічі. Однак, попри все, програли ми цілком заслужено. Про те, що чехи сильні, нас попереджали. Але цього разу не настільки вони були потужними, як ми мали поганий вигляд. І не можна звинувачувати тільки молодих. Програємо і виграємо разом, тому й міняти нам треба щось гуртом...
Однак усю відповідальність за поразку від чехів взяв на себе Олег Блохін.
— Ми мали 93 хвилини. Пропустили в дебюті. Те саме було і після перерви. Важко сказати, що сталося з командою, але потрібно починати зустріч зібраніше. Схоже, наші футболісти не були готові до того, що чеська збірна побіжить з перших хвилин.
Перший пропущений м’яч — з пенальті, другий — Кучер загубив свого гравця. Проблема захисної лінії у нас залишилася. Поки наші пошуки не завершилися успіхом. Інша проблема — реалізація. Створили стільки моментів, що могли забити десяток м’ячів. Ну повинні були ми забивати з двох метрів! Напевно, я не вгадав зі складом. Сподівався, що всі гратимуть, але не були готові до темпової гри чехів.
Також Блохін заявив, що вже знає, яких гравців не викликатиме до збірної. Але прізвищ не назвав. «Це не їхня провина, їм ще необхідно рости. Вони ще не перейшли з юнацького футболу до дорослого...»
Не знаю як ви, а я нічого нового не почув. Загальні слова і фрази, котрі так і не дали відповідь на запитання про ґрунтовні причини невдалої гри збірної впродовж низки поєдинків. До речі, раніше все ж прозвучало, що, готуючись до Євро-2012, у нас щодня не забувають про стадіони, аеропорти, готелі, автостради, транспорт тощо. І тільки збірна чомусь знаходиться на другому, а може й на третьому плані. Так, у наших футболістів є що вдягнути, де проводити збори і тренування, є транспорт і спаринг-партнери. Це все дуже важливе, але не головне.
Зараз у збірну полетять критичні стріли. Не сперечатимусь, критика — річ корисна. Але тільки від неї ситий не будеш. Ліпше подумати про те, як налаштовувати наших футболістів так, щоб вони, виходячи на поле, з першої і до останньої хвилини викладалися на повну, щоб очі щиро палали в кожного від справжнього азарту, від бажання неодмінно перемогти...