9 жовтня селу Стара Некрасівка, яке розкинулося понад лівим берегом Кілійського гирла Дунаю, виповнюється 200 років. Засновано його 1811 року нащадками донських козаків, котрі тікали в тутешні краї після поразки селянського повстання під проводом Кіндрата Булавіна.

Старонекрасівці суворо дотримуються старої віри, у побуті їх називають старовірами. Голова сільської ради Григорій Минжинер (на знімку) розповів, що на ювілей села очікують приїзду понад 200 почесних гостей — від Австралії до Канади, з усіх країн, де міцна ще стара віра.
— Маємо намір надіслати запрошення Президенту України Віктору Януковичу та Голові Верховної Ради Володимиру Литвину, — каже сільський голова.
Серед гостей очікують приїзд і делегації з міста Хаммерфест (Норвегія), яке є побратимом українського села з Ізмаїльського району. Старовірів у норвезькому містечку немає, але два населені пункти поєднує геодезична Дуга Струве.
Ця унікальна споруда об’єднала 10 європейських держав — Норвегію, Росію, Фінляндію, Швецію, Естонію, Латвію, Литву, Білорусь, Молдову та Україну. Її занесено до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Пам’яті великого астронома
Фрідріх Георг Вільгельм Струве, лінгвіст і астроном, котрий подавав надії, 1830 року був запрошений імператором Миколою І до Росії. Йому доручили заснувати імператорську обсерваторію в Пулково, недалеко від Санкт-Петербурга. Через дев’ять років наукова лабораторія з вивчення небесних світил була побудована, а Василь Струве (так почали називати астронома в Росії) протягом 25 років був її першим директором.
Василь Якович зробив у створеній ним обсерваторії величезну кількість наукових відкриттів, які заклали основи нинішньої астрономії. Йому належить проведений вимір до зірки Вега. Він склав каталог декількох тисяч подвійних зірок. При ньому було створено перший з фундаментальних Пулковських зоряних каталогів. Ним визначено систему астрономічних сталих, яку використовували астрономи всього світу. Одне з найголовніших відкриттів ученого полягає в тому, що він довів, що світло поглинається в міжзоряному просторі й оцінив величину цього поглинання.
А в 1816 році, будучи молодим астрономом (йому виповнилося лише 23 роки), Василь Струве почав спорудження геодезичних станцій для виміру точної довжини земного меридіана. Ця робота тривала 36 років. І вона стала головною справою всього його життя. Так народжувалася легендарна «Дуга Струве».
Точність вимірів — ювелірна!
Отже, Василь Струве та його наукові однодумці уздовж 25-градусного меридіана східної довготи розпочали будівництво системи геодезичних знаків. Перший було встановлено недалеко від норвезького міста Хаммерфест на березі Баренцевого моря. Далі — Дуга Струве пройшла через вісім країн Північної та Східної Європи й закінчилася недалеко від берега Чорного моря, в Одеській області, на околиці села Стара Некрасівка.
Спочатку дуга складалася з 258 геодезичних трикутників (полігонів), які примикали один до одного і були вишикувані з півночі на південь у своєрідний ланцюжок. Опорні точки цієї тріангуляційної мережі були марковані на місцевості у різний спосіб — видовбаними в скелях поглибленнями, залізними хрестами, пірамідами з каменів або спеціально встановленими обелісками. Траплялося, що їх позначали цеглою, закладеною на дно ями. Іноді це був гранітний куб з порожниною, залитою свинцем.
Багато які тріангуляційні знаки було зруйновано, нині їх збереглося близько 40, чотири з них — в Україні. Три — у Хмельницькій області (села Баранівка, Катеринівка, Гвардійське). А загалом згідно з документами в Україні було споруджено 52 знаки Дуги Струве.
У 2005 році з ініціативи Фінляндії, яку підтримали держави, на території яких були об’єкти геодезичної дуги, її було занесено до списку культурної спадщини ЮНЕСКО.
Який внесок у світову науку зробив Василь Струве, створивши геодезичну дугу, про яку йдеться? Найголовніший внесок — перший достовірний вимір великого сегмента дуги земного меридіана. А це дало змогу, приміром, точно встановити розмір і форму планети Земля. Астрономи, а заодно й земляни, з дивом дізналися, що наша планета не кулястої форми, а схожа на еліпс. Точність розрахунків астронома Василя Струве виявилася просто ювелірною — сучасна супутникова перевірка технології, яку він застосовував, дала розбіжність у кілька сантиметрів. А якщо говорити про день сьогоднішній, то збережена частина дуги є частиною сучасних національних геодезичних мереж Білорусі, Фінляндії, Норвегії, Швеції, забезпечуючи тим самим зберігання важливих історичних зв’язків через покоління.
З технічної точки зору Дуга Струве — просто фантастичний приклад виміру довжини й точності. Її довжина — 3000 кілометрів і практично нульова погрішність.
Часів сполучна нитка
На околиці Старої Некрасівки є монумент, зведений у кінцевому, південному пункті Дуги Струве. Скажемо одразу: щоб добратися до нього, розташованого на сільській вулиці, потрібні й міцне взуття, і неабияке здоров’я: дороги тут немає ніякої, і доводиться підніматися в гору немов альпіністові. Втім, бездоріжжя зникне вже нинішнього року: з ініціативи депутата обласної ради Юрія Маслова виділено 1,2 мільйона гривень із обласного бюджету на будівництво 200-метрового відрізка вулиці, що веде до монумента Дуги Струве.
Перед очима постала двометрова квадратна колона, вершину якої прикрашає двоголовий орел. На колоні напис: «Южный предел дуги меридиана 25020 от реки Дуная до океана Ледовитого через Россию, Швецию и Норвегию. По повелению августейших монархов императоров Александра І, Николая І и короля Оскара І. Постоянно трудясь с 1816 по 1852, измерили геометры трех народов. Широта 45020/ 28//»
Старонекрасівці називають монумент «Пам’ятник меридіану». Він доглянутий, ростуть квіти. Тут частенько бувають туристи з далекого зарубіжжя. Відвідують вони пам’ятник тільки світлої пори доби. Тому що вечорами тут не те що туристам, а місцевим жителям ходити небезпечно. За 10 метрів від культурної спадщини ЮНЕСКО розташована «наливайка», у якій і вдень і вночі ллється спиртне рікою. Туалету, звичайно, немає і тому велику і малу нужду селяни частенько справляють на світову культурну спадщину.
У сільській раді про цю проблему знають і запевнили, що наведуть порядок. Давно пора.
У Старій Некрасівці час немов зупинився — напроти сільради побачили на тротуарі рибацького човна, а статечні, з широкими бородами старовіри, не кваплячись, прогулюються вулицями. З одним із них — Федором Силаєвим (на знімку) ми поспілкувалися. Він не говорить, а сипле примовками й приказками. Жалкує, що молоді мало — біжать із села, бідкається, що від віри старої норовлять піти.
У Старій Некрасівці, незважаючи на те, що вона за сім кілометрів від Ізмаїла, живеться несолодко. Річний бюджет села — 1 мільйон гривень. А в селі — близько 3 тисяч жителів. Клуб не працює, черга в дитячий садок досягає 66 дітей, питна вода подається за графіком кілька годин, необхідно терміново ремонтувати вулиці. Одне слово, у маленького села — великі проблеми.
Сільський голова Григорій Минжинер упевнений, що свято 200-річчя села запам’ятається всім — і селянам, і гостям, і делегаціям. Тому що Стара Некрасівка багата своїми жителями — трудівниками, рибалками, мисливцями. Вона багата своєю історією, у якій не останній рядок посідає й Дуга Струве — завдяки якій невелике село на Дунаї знає сьогодні вся планета.
 
Стара Некрасівка
Ізмаїльського району 
Одеської області.
Фото В’ячеслава ТЕНЯКОВА.
Монумент південної межі Дуги Струве.