«Голос України» продовжує стежити за ситуацією навколо Сакського центрального військового клінічного санаторію імені М. І. Пирогова. Нагадаємо читачам, що відповідно до наказу міністра оборони України від 15 липня 2011 року санаторій у розпал курортного сезону запропоновано було реорганізувати шляхом приєднання до маловідомого державного підприємства Міністерства оборони України «Укрвійськкурорт». Колектив і первинна профспілкова організація санаторію стурбовані долею оздоровниці, змушені були звернутися в усі державні інстанції України з проханням зберегти нинішній статус лікувального закладу. Також було подано від імені профспілкової організації позовну заяву в господарський суд м. Києва про визнання недійсним наказу Міністерства оборони України №415 від 15 липня 2011 року. 25 липня 2011 року суд виніс рішення заборонити Міністерству оборони України провадити дії з виконання наказу міністерства. Тобто цей наказ військового відомства на період судових розглядів припинено.
Про це наша бесіда з Анатолієм НЕНЬКОМ (на знімку), начальником центру відновного лікування санаторію, виконувачем обов’язків голови профспілкової організації оздоровниці, заслуженим лікарем України з 40-річним стажем, лауреатом Державної премії України в галузі науки і техніки.
— Анатолію Михайловичу, Сакський центральний військовий санаторій імені М. І. Пирогова відповідно до наказу Міністерства оборони України має бути приєднано до маловідомого державного підприємства Міністерства оборони України «Укрвійськкурорт». Що це, по-вашому, означає?
— На мою думку і думку колективу, цей наказ має характер прикритого рейдерського захоплення прибуткової та успішної оздоровниці, одного з найкращих санаторно-лікувальних закладів в Україні. Цей наказ не погоджено з Центральним комітетом Всеукраїнської профспілки працівників Збройних Сил України, порушує колективний договір первинної профспілкової організації з адміністрацією санаторію й, нарешті, порушує права всіх без винятку членів колективу оздоровниці. А це близько 820 чоловік. Уявляєте, одразу всіх їх буде виведено за штат. Тобто стануть кандидатами в безробітні. Але ж це висококласні фахівці, яким заміну знайти дуже складно. Адже за ними стоять сім’ї. У нашому колективі працює 125 матерів-одиначок. Хто-небудь задумався у військовому відомстві, якщо вони втратять роботу, хто годуватиме і одягатиме їхніх дітей. І потім, якось вчиняють не по-людськи. Ніхто не поінформував нас, не поговорив з людьми, не поцікавився думкою колективу. Адже Президент України Віктор Янукович сказав у своїй передвиборній програмі, що ми зобов’язані побудувати Україну для людей. То виходить, у військовому відомстві не знають передвиборної програми Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України? Я сподіваюся, що це помилка військових чиновників. І ситуацію навколо санаторію буде виправлено. Колектив санаторію готовий обстоювати свій статус. Як кажуть, іти до кінця. Але зазначте, законним шляхом.
— Санаторію докоряють, що він як державне підприємство Міністерства оборони України не оздоровлює військовослужбовців і членів їхніх родин.
— Неправда. Ми оздоровлювали, оздоровлюємо і оздоровлюватимемо українських військових. У нас вони найбажаніші відпочивальники. Але навколо цієї категорії пацієнтів нашого санаторію виникають різні колізії. Подивіться, договір на лікування хворих офіцерів і членів їхніх родин на 2007 рік був підписаний у вересні 2007 року, в 2008 році в жовтні того ж року, на 2009 рік у грудні того самого року, на 2010-й у жовтні. Виходить, як у футболі. Коли назріває гольова ситуація, тоді одна команда штучно створює положення поза грою. Так і навколо нас, на мою думку, штучно створюється ситуація, коли санаторію докоряють, що ми не хочемо оздоровлювати військовослужбовців і членів їхніх сімей. Хіба можна наприкінці року підписувати договір на лікування військовослужбовців на рік, який уже минув. Однозначно — це м’яко кажучи, «недбалість» стосовно українських військових. У січні цього року наша оздоровниця виділила один мільйон гривень, за рахунок господарської діяльності санаторію, на оздоровлення військовослужбовців і членів їхніх родин. І що ви думаєте, лише в липні цього року Міністерство оборони України надіслало договір на лікування військових цього року. Але й до сьогодні його не підписано. На ці гроші ми беремося оздоровити близько 150 осіб. От тільки недавно, пару тижнів тому, у санаторій заїхала перша пара відпочивальників із числа військовослужбовців і членів їхніх родин. Так не має бути. Договори на лікування мають укладати хоча б на початку року. В ідеалі наприкінці року, що передує року лікування військовослужбовців і членів їхніх родин.
— Як зустріли співробітники санаторію наказ Міністерства оборони України?
— Звичайно, з гіркотою й болем у серці й душі. По суті, таке перепідпорядкування перекреслює всі останні 11 років нашої роботи. У тому, уже далекому 2000 році, в оздоровниці поліпшували здоров’я лише 64 особи. Сьогодні ми пишаємося тим, що наш санаторій заповнений відпочивальниками на всі 100 відсотків. І наші путівки вже бронюють на 2012 і 2013 роки. Також дуже болісно сприйняли перепідпорядкування санаторію хворі-візочники. Розумієте, адже ми унікальний лікувальний заклад, єдиний в Україні, та й у СНД, що робить хірургічні операції хворим з трофічними виразками, лікуємо пролежні. Це дуже важкі операції. Тому наш санаторій дуже потрібний інвалідам-візочникам. Це їхній другий дім. Тому наші пацієнти із цієї категорії хворих сказали нам, що стоятимуть з нами до кінця за збереження статусу санаторію. Вони готові на своїх візках, навіть у Києві перед адміністрацією Президента України, будинком Кабінету Міністрів обстоювати свої права. Адже ми не виключаємо, що у зв’язку з перепідпорядкуванням санаторію може змінитися й ідеологія закладу. Сьогодні ми підкорядковані Військово-медичному департаменту Міністерства оборони, яким керують висококласні менеджери й що дуже важливо для нас, професійні військові медики. Це полегшує нам набагато нашу роботу. А предметом діяльності, як я знаю, «Укрвійськкурорту» є інвестиційна, рекламна, благодійна, маркетингова, представницька, агентська, посередницька, виробнича й торговельна діяльність. А де лікувально-оздоровча робота? Адже це підприємство не було й не є на сьогодні підприємством санаторно-курортного напрямку.
— Звичайно, колектив санаторію не сидів на місці, а вживав заходів із захисту свого справжнього статусу.
— Так. Ми провели збори нашої профспілкової організації, членів усього колективу оздоровниці, на яких прийняли звернення і відправили їх на адресу Президента України, Голови Верховної Ради, міністра оборони України. Нас підтримали певні інвалідні організації країни й зарубіжжя. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Ніна Карпачова направила на адресу Президента України В. Януковича, як гаранта Конституції країни, прохання про захист прав пільгових категорій громадян на санаторно-курортне лікування й права на працю членів трудового колективу державного підприємства Міністерства оборони України «Сакський центральний військовий клінічний санаторій імені М. І. Пирогова». У цьому проханні Н. Карпачова просить Президента України Віктора Януковича, як Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України, ужити всіх заходів, щоб було скасовано наказ міністра оборони України «Про реорганізацію державного підприємства Міністерства оборони України «Сакський центральний військовий клінічний санаторій імені М. І. Пирогова». Санаторій підтримали депутат Верховної Ради України, голова комітету з питань охорони здоров’я Тетяна Бахтеєва, інші народні депутати України і депутати Верховної Ради АРК.
— Як ви вважаєте, як ситуація розвиватиметься надалі навколо санаторію?
— Сподіваємося, що здоровий глузд переможе. І статус нашої оздоровниці буде збережено. Нам, безумовно, хотілося, щоб Міністерство оборони України скасувало свій наказ, і колективу була дана чітка відповідь, для чого все це робилося. Ми, у свою чергу, готові сьогодні поліпшувати якість обслуговування наших пацієнтів, нарощувати матеріально-технічну базу санаторію. У нас є низка ініціатив. Наприклад, ми готові відкрити на базі санаторію підрозділ Головного військово-клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь. Центр відновного лікування й миротворчого контингенту», з метою лікування та реабілітації військовослужбовців і членів їхніх родин з профілю лікування в нашому санаторії, також готові створити базу для проведення практики для майбутніх і справжніх військових медиків. В усі ці починання ми готові вкладати власні зароблені гроші. Сьогодні в санаторії йде планова робота — лікуємо хворих, оздоровлюємо громадян України та інших країн, удосконалюємо технології лікування й оздоровлення пацієнтів, закуповуємо нове хірургічне обладнання. Один з членів комісії, яка приїхала нас перепідпорядковувати, сказав мені, що заздрить начальникові, у якого є такий колектив. А я пишаюся тим, що є одним із членів такого колективу.
Інтерв’ю записав Георгій ВЕРВЕС.
Фото автора.
