Минулої суботи Голова Верховної Ради Володимир Литвин узяв участь у відкритті пам’ятника Тарасові Шевченку у Вільнюсі (Литовська Республіка).
Саме тут протягом 1829—1831 років майбутній Кобзар навчався живопису в Державному університеті. На підтвердження цього стіни вузу прикрашає меморіальна дошка, на якій і викарбувано слова, винесені в заголовок. Цікаво, що пам’ятники Кобзареві є в багатьох містах світу, проте досі не було в дорогому серцю поета Вільнюсі. Відтепер ця несправедливість виправлена.
На церемонії були присутні спікер Сейму Литви Ірена Дягутєнє, мер Вільнюса Артурас Зуокас, посол України в Литві Валерій Жовтенко, посол Литовської Республіки в Україні Пятрас Вайтекунас, керівник апарату Верховної Ради Валентин Зайчук та інші.
Власне, ідея спорудити пам’ятник зародилася ще десять років тому. Неабиякий внесок у просування цієї справи зробив саме Валентин Зайчук, який на той час був Надзвичайним і Повноважним Послом України в Литві.
«Далекої осені 1829 року Тарас Шевченко почав свою дорогу до прижиттєвої слави, яка після закінчення його земного життя обернулася для нього безсмертям. Саме тут він усвідомив себе як митця, як громадянина. Саме тут прокинулась та Божа іскра таланту, яку йому дали батьки та наснажила українська земля. Саме тут він відчув перше кохання і зрозумів важливість права кожної людини бути вільною, реалізувати себе. Саме тут він, очевидно, зрозумів і усвідомив, що за свободу треба боротися. Тому закономірно, що, перебуваючи у засланні, він пригадував місто і присвятив йому низку творів. Він з ностальгією і трепетом згадував університет, Остру Браму, замки, людей, які відкрили йому очі та дали путівку у велике життя», — наголосив, відкриваючи пам’ятник, Володимир Литвин.
У свою чергу І. Дягутєнє зазначила, що Т. Шевченко, який провів у Вільно свої кращі роки, «навчає нас творити, писати і жити». «Ця людина — міст між нашими народами, міст у наше спільне майбутнє, — сказала вона. — Бо Кобзаря люблять і українці, і литовці». Та й спільного, за словами Спікера, між нашими народами багато — цінності, проблеми, патріотизм.
Історичною цю подію називають і представники української громади. Саме тут, за їхніми словами, відтепер відзначатимуть Шевченківські дні. Досі святкували їх біля Державного університету, де встановлено меморіальну дошку.
Цього дня Голова Верховної Ради також мав зустріч зі Спікером Литви І. Дягутєнє. Як повідомив під час брифінгу глава українського парламенту, на зустрічі, зокрема, йшлося про україно-литовські взаємини. «Ми говорили про те, як наситити новим змістом нашу Міжпарламентську асамблею, двосторонню (Україна—Литва) і тристоронню (Україна—Литва—Польща). Про те, як розвивати наші відносини з парламентами європейських країн. Звичайно, не оминули співробітництво у сфері економіки та культури», — сказав В. Литвин. Він поінформував колегу про внутрішню економічну та політичну ситуацію в країні. «Ми торкалися тих чуттєвих тем, які нині обговорюються на європейському рівні», — додав він.
У свою чергу пані І. Дягутєнє зауважила: «Ми за те, щоб в Україні відбувалися демократичні процеси і щоб опозиція мала право голосу, як і решта партій, які у владі. Думаю, що йдуть збалансовані процеси. Звичайно, є і проблеми, які Україна має розв’язувати самостійно». Водночас вона запевнила: Литва й надалі залишатиметься адвокатом нашої країни в Європейському Союзі.
А за словами Голови Верховної Ради, у вівторок, коли офіційно стартує новий політичний сезон, ми переконаємося: звучать усі голоси. «Головне, щоб не було бажання перекричати одне одного. Щоб чули одне одного, знайшли точки згоди, як визначальні віхи для магістрального розвитку України. Щоб навчилися діяти, виходячи з інтересів народу, підкоривши свої політичні спрямування завданням розвитку країни».
Що ж стосується взаємин із Росією, то, на думку В. Литвина, такі складні питання, як співробітництво в енергетичній сфері, не повинні впливати на відносини наших країн. «Переконаний, нам потрібно виходити із загальної платформи: мають бути довіра, повага один до одного, маємо рахуватися одне з одним». За таких умов, переконаний він, рішення завжди буде знайдено. «У нас, крім усього іншого (бажання, настроїв), є національні стратегічні інтереси, відповідні закони, і все це необхідно враховувати під час проведення переговорів, — додав Володимир Литвин. — Краще за все, якщо це буде рівноправний, спокійний, зважений діалог».
Фото Олександра КЛИМЕНКА.
