Уже нині про переїзд у безпечніше місце варто замислитися десяткам тисяч власників квартир у «спальних» мікрорайонах обласного центру. Вони, по суті, стали заручниками радянського принципу будівництва масового житла — кількість на шкоду якості.
У 80-ті роки минулого століття під натхненним соціалістичним гаслом «Кожній родині — окрему квартиру» у Херсоні поставили на потік будівництво дешевих панельних дев’ятиповерхівок. Їх фундаменти добре не укріпили, самі панелі погано тримали тепло й не могли похвалитися міцністю, стики між ними протікали. Однак ці споруджені нашвидкуруч залізобетонні конструкції вирізнялися дешевизною, і в цьому була їхня головна перевага. Щорічно в експлуатацію здавали десятки багатоповерхівок, обкомівські чиновники й керівники будівельних трестів рапортували про виконання соцзобов’язань, одержуючи ордени, премії та безплатні квартири в цегляних будинках поліпшеного планування. 
Нині із наявних 166,3 тисячі квадратних метрів житла висотної забудови в місті на Дніпрі більш як 40 тисяч «квадратів» припадає саме на панельні багатоповерхівки. Їх багато на Шуменському і Житлоселищі, а Таврійський житловий масив Херсона взагалі на три чверті складається із проблемних «панельок» з поганою теплоізоляцією, які найближчим часом просто приречені стати аварійними. Це визнають і чиновники.
— Уже сьогодні в місті маємо два десятки «хрущовок» зі стінами товщиною в півтори цеглини, які не відповідають жодним будівельним стандартам і звідки жителів треба відселяти. Поки що гроші є на відселення мешканців тільки двох будинків «гнучкої схеми», а загалом по обласному центру маємо вже 209 старих будинків. Далі на черзі — побудовані в радянські роки споруди, термін служби яких визначено в 70 років. Досвід їх експлуатації показує, що нормативних строків «панельки» не витримують —  максимум півстоліття. А оскільки жодній реконструкції вони не підлягають, через 10—15 років треба розпочинати їхній демонтаж і будувати щось надійніше, — повідомив на прес-конференції перший заступник міського голови Херсона В’ячеслав Яременко.
Найдалекоглядніші жителі херсонських мікрорайонів висотної забудови вже нині прагнуть позбутися квартир у панельних будинках і переїхати в більш надійні приміщення. Вони чудово розуміють, що вже через кілька років вартість такого житла почне падати, а за виручену від його продажу суму квартиру в цегляній багатоповерхівці або в міцному особняку вже не купиш. Адже злощасні «панельки» з кожним роком дедалі складніше обігрівати: тепломережі херсонської ТЕЦ, відповідальної за централізоване опалення того самого Таврійського мікрорайону, уже зношено на 96 відсотків. Минулої осені енергетики місяць латали на Таврійському діряві трубопроводи, щоб подати тепло в кожну багатоповерхівку. Ще три-чотири роки, і підземні магістралі просто «посиплються» — лагодити їх уже не буде сенсу. Через подорожчання імпортного газу тарифи на обігрів панельних будинків з їх «символічною» ізоляцією постійно відстають від реальної вартості послуги, і її постачальники не можуть викроїти кошти на ремонт мереж із грошей споживачів. Та й держава, якій належить це підприємство, коштів на це практично не виділяє. А відсутність опалення в бетонних «висотках», мабуть, зруйнує їх набагато раніше того терміну, який їм відвели чиновники та архітектори.