Між берегами Дніпра розкинулися «Київські острови» — 15 шматків суші загальною площею близько 3 тисяч гектарів. Гідропарк і Труханів «обжиті» найбільше: тут відпочивають кияни й гості міста (про принади й недоліки Гідропарку див. «Голос України» №130 від 20 липня 2011 р.). На ці та інші острови періодично зазіхають інвестори. І хоча капітальна забудова заборонена, дискусії про природні розкоші пожвавилися: у столиці обговорюють «Стратегію розвитку Києва до 2025 року».
Ландшафтний парк? Заповідник готелів, ресторанів, бізнес-центрів? Елітне котеджне містечко на воді? Великий бізнес ще не освоїв дніпровські острови. Повноцінною відпочинковою зоною вони теж не стали. Основне питання — як островами розпорядитися? У «Стратегії...» вказано: «існує широке меню можливих рішень (від спокійної пішохідної зони до жвавих парків розваг, готелів, спортивних споруд і центрів для конференцій), які повинні влаштовувати більшість киян».
— Таких островів у Європі практично немає. Київ у цьому плані унікальний, — каже програмний директор фонду «Ефективне управління» Андрій Лобач (фонд бере участь у розробці стратегії). — Ми говоримо про збереження й розвиток. Тому є два варіанти: зберігати заповідник і будувати інфраструктуру.
На думку головного архітектора столиці Сергія Целовальника, говорити про капітальну забудову немає сенсу, адже острови — природний бар’єр для паводків. За словами головного архітектора, йому періодично подають пропозиції облаштувати там яхт-клуби й інші місцини для вакацій. Дозволи на це не видаються: потрібно скласти план розвитку островів. І налагодити «шляхи відступу» для відходів. Адже каналізації в Гідропарку та на Трухановому немає, там переважно користуються вигрібними ямами.
— Це антисанітарія. Їх дуже багато через велику кількість харчових закладів, — розповів «Голосу України» Сергій Целовальник. — І не всі ями зроблені так, як треба, іноді погано гідроізольовані, все це просочується в землю і потрапляє у Дніпро. Тому потрібні каналізаційні споруди, що перекачуватимуть відходи насосами на Лівий берег до міських очисних споруд. Це як виносити сміття у звичайному будинку. А на Трухановому все сміття залишається «вдома». Є відповідний проект, розроблений кілька років тому. Його треба переглянути, затвердити і починати будівництво. Швидше за все, це буде наступного року.
Проти забудови виступають і екологи.
— Інфраструктура на островах склалася історично: Труханів — це спортивні споруди, а Гідропарк — масовий відпочинок і розваги, — каже Георгій Лисиченко, заступник директора Інституту геохімії і навколишнього середовища. — Якщо й дозволяти будівництво, то одноповерхове, легке й тимчасове. Кілька островів, як-то Жуків, варто віддати для наукових спостережень за флорою і фауною, заборонивши масовий доступ до заповідника.
Для цього знову ж таки потрібен план, що стосуватиметься саме островів. За словами Сергія Целовальника, на підготовку такого документа потрібні великі гроші, які зараз у бюджеті вишкрібаються. «Наступний етап — пошук спеціалістів і замовлення такої роботи», — каже головний архітектор. Тим часом міська влада обмежилася мінімумом: прийняла рішення про благоустрій Гідропарку. Головному управлінню економіки й інвестицій КМДА доручили за місяць оголосити і провести конкурс на інвестиційний проект. На островах планують звести тимчасові спортивні споруди для футболу, пляжного футболу та інших видів спорту, тренувати дитячі команди тощо. Експерти певні: дніпровські острови — величезний бонус для столиці, який треба правильно використати. «Заборонений плід» вилежується поруч, тільки руку простягни. Хто ж простягне? «Голос України» стежитиме за темою й надалі.
