Середній тираж російської книги — 10 тисяч примірників, української — 1300. Через мізерні наклади й високі ціни вітчизняні новинки швидко стають недоступними. Романи розкуповують, а наукові й технічні тексти подекуди в дефіциті, адже видаються тиражами до півтисячі примірників.
Українську книгу легше купити на базарі, ніж у книгарні: великі торговельні мережі, які зросли на іноземному капіталі, працюють переважно з російськими книжками, наші для них малоцікаві. При цьому розмір магазинної накрутки іноді сягає 100—200 відсотків від ціни видавництва.
— Ціни на вітчизняну книгу можна знизити. Для цього треба збільшувати тиражі (дешевше надрукувати 10 тисяч примірників, ніж тисячу), знижувати магазинні націнки і прибрати корупційні схеми, «завдяки» яким покупець переплачує за підручники, — каже генеральний директор видавництва «Наукова думка» Ігор Алексєєнко. Його колега, президент української Асоціації видавців та книгорозповсюджувачів Олександр Афонін, зауважує: книжковий бізнес посідає останнє місце у країні за грошовими оборотами. В Асоціації підрахували: протягом цього року в нас продається книжок на суму 100 млн. доларів. У сусідній Польщі торік — більш як на 1 млрд. євро...
— Окрім того, що книжку не купиш у магазині, часто-густо її не дістанеш і в бібліотеці, — каже Олександр Афонін. — Уже три роки з центрального бюджету не виділяються гроші на оновлення фондів. Це покладено на плечі місцевих органів влади. Також бібліотеки не можуть вільно купити книжки, яких потребує читач. Замість цього вони змушені гратися в тендери.
Експерти згадали і жалюгідне становище шкільних бібліотек: за даними Олександра Афоніна, цьогоріч держава виділила 88 млн. грн. на друк підручників для середньої школи. Експерт називає це подачкою і каже, що для нормального забезпечення шкіл непогано було б виділити близько 500 млн. грн. За його словами, пройшовши через чиновників різних рівнів, суми зменшуються іноді до 50 відсотків. Спеціаліст прогнозує, що найбільше нестачу підручників відчують учні 2—5 класів.
Нагадаємо, днями Прем’єр-міністр Микола Азаров доручив Міністерству економічного розвитку і торгівлі проаналізувати роботу галузі, а Міністерству освіти і науки, молоді та спорту — опрацювати проект модернізації бібліотек в Україні, насамперед шкільних.