Здавалося, скандальну забудову на вул. Богдана Хмельницького, 7, розташовану на «маківці» підземної станції метро «Театральна», з дня на день демонтують. Що неодноразово впродовж останніх десяти місяців обіцяв зробити голова КМДА Олександр Попов, кілька разів називаючи навіть конкретні дати.
Приміром, на початку лютого він запевнив: «Щодо вулиці Хмельницького, то воно (будівництво. — Авт.) повинне бути зупинене чи сьогодні, чи завтра — до 9 лютого». Остання його заява 26 травня: «Рішення щодо цієї забудови буде ухвалене за найближчі два-три тижні». 29 липня його заступник Михайло Кучук, за дорученням патрона, підтвердив: «Об’єкт демонтують». Днями київський градоначальник як Пилип з конопель вискочив з вердиктом: «У будинку розміститься... Музей історії Києва»! Щодо мешканців-сусідів, чиї вікна — за 5,5 м від цього об’єкта (за нормою має бути не менше 40), то їх Попов пообіцяв переселити в інші райони — «у разі, якщо відчують дискомфорт».
Що могло статися, що незаконний об’єкт, який влада обіцяла демонтувати, вона сама й легалізувала? Та ще й за фантастичних умов: інвестор, за словами градоначальника, подарував його громаді! Цікаво: спочатку будову визнали небезпечною за багатьма параметрами, а після розмови з інвестором вона різко перестає бути такою і її великодушно передають музею!
Не варто переповідати усю історію будівництва, яке не один раз і не одна судова та інші інстанції визнавали незаконним, оскільки мало не всі ЗМІ, у тому числі «Голос України», стежили не лише за перебігом подій, а й зверталися до владних структур усіх рівнів з вимогою навести порядок. Упродовж семи років за збереження цього старовинного куточка Києва ведуть боротьбу громадські організації. Була надія, що київська влада все-таки обстоїть інтереси городян.
І ось — плювок, як кажуть, у морду лиця громади: це вам результат вашої боротьби! До того ж київський градоначальник не посоромився поспекулювати, мовляв, хіба кияни проти, щоб Музей історії Києва нарешті мав де розташувати експозицію?! Та ще й з усією своєю провінційною щирістю повідомив, що впродовж кількох місяців вів переговори з інвестором і таки умовив його... подарувати об’єкт громаді. Мовляв, навіщо демонтувати?
Цікаво, Попов вів переговори про «подарунок» паралельно з обіцянками його знести за рахунок забудовника, а також з пропозиціями запровадити мораторій на забудову центру міста?
Хіба не неймовірно, що інвестор, ігноруючи протести громади, закони, рішення судів, вимоги представників влади, у тому числі, прем’єра Миколи Азарова, з усіх сил намагався якнайшвидше закінчити споруду. З однією лише метою... позбутися її? З другого боку, особливий цинізм влади в тому, що, змахнувши Божу росу зі службового мундира (численні комісії, начальники різних рангів — від архітектури, благоустрою, містобудівництва та інші запевняли в незаконності появи цієї споруди), вона вдає, ніби ощасливила городян, знайшовши нарешті місце для музею, який колись так само незаконно викинула з його дому?
На вуха киян навішується й інша дурня, мовляв, навіщо демонтувати вже споруджений будинок, затрати з бюджету на що становитимуть 50—60 млн. грн.? У зв’язку з цим запитання: «А з якого переполоху саме громада має за це платити?». Інвестор порушив закони, то нехай він і платить. З другого боку, хто він, цей таємничий інвестор? У «студію його»! А також поіменний список відповідальних осіб, котрі поставили свої автографи під незаконними документами. Може, тоді й стане все на свої місця...
Складається враження, що КМДА грає з киянами в наперстки, легалізувавши існування того, що апріорі там бути не може. Відтепер уважно стежитимемо за руками шулерів: безплатно вони передадуть громаді будинок чи за гроші? І що передадуть — будівлю, підвал чи кімнату під дахом? Або в оренду — з непідйомною платою: який музей з нею спроможний буде впоратися? Або: чим не ідея — музей перепрофілюють у... казино — у зв’язку з потребами Євро-2012? Простір для інших фантазій — безмежний...
І насамкінець. Кияни знали, що голова КМДА Олександр Попов звалився їм не з неба, а з Комсомольська, але й гадки не мали, що він забився так безнадійно! На початку цих заміток йшлося про те, що градоначальник пропонує невдоволеним мешканцям осель, кому новобудова закрила світ у вікнах, переселитися в інші райони міста. Пане Попов, переселення з такого центру міському бюджету обійдеться чи не дорожче, ніж знесення цієї сумнозвісної коробки. А є і дешевший, і простіший варіант: чому б вам самому не повернутися у той район, звідки ви до нас прибули?
Від редакції
Коли матеріал було підготовлено до друку, видання «Коммерсант» з посиланням на менеджера, ознайомленого з ходом переговорів, оприлюднило інформацію про те, що місто може одержати лише частину площ у скандально відомій будівлі по вул. Богдана Хмельницького, 7. Решта залишиться у власності інвестора.
Тим часом заступник голови КМДА Руслан Крамаренко каже, що умови передачі об’єкта місту сторони ще погоджують, а підписання договору планується в найближчі два тижні: «З інвестором домовляється Олександр Попов. Деталі угоди й усі умови будуть відомі після підписання», — пише «Коммерсант». Водночас директор компанії-забудовника об’єкта «Альянс-Центр» Петро Коляденко повідомив, що наразі триває консервація будівництва: «Інших доручень від інвесторів не надходило».
