Сьогодні Республіка Казахстан відзначає День Конституції. Про досягнення й плани цієї країни, а також взаємини c українською стороною кореспондентові «Голосу України» розповів колишній посол Республіки Казахстан в Україні, а нині заступник міністра закордонних справ Амангельди ЖУМАБАЄВ.

— Пане заступнику міністра, ви тривалий час працювали в Україні й не з чуток знаєте нашу економічну ситуацію. Які, на ваш погляд, головні пріоритети, за якими повинні розвиватися відносини України та Казахстану?

— Наші взаємини завжди були дружніми, такими залишаються й донині. Думаю, наразі можна говорити навіть про якісно новий їх етап. Про це свідчать і цифри. Так, за перше півріччя 2011 року торговельний оборот між Казахстаном і Україною (за даними КТК МФ РК) становив 2,08 млрд. дол. і порівняно з аналогічним періодом 2010 року зріс більш ніж удвічі. До того ж восени ми очікуємо Прем’єр-міністра України М. Азарова, візит якого покликаний надати додаткової динаміки розвитку наших двосторонніх відносин.

— У Казахстані, якщо я не помиляюся, діє близько 300 спільних з Україною підприємств. Розкажіть трохи про них, і в якій галузі найбільше задіяна українська сторона?

— Якщо говорити про основні напрями співробітництва, то це — паливно-енергетична, авіабудівельна, космічна, інвестиційна та підприємницька сфери. Співпрацюємо також у галузі транспорту, промисловості, освіти й науки, досить широко — в агропромисловому комплексі.

Також великий інтерес для нас становить співробітництво у сфері транзиту казахстанської нафти через територію України до країн далекого зарубіжжя. Крім того, вивчаються перспективи спільного виробництва нафтогазового обладнання в Казахстані й Україні, опрацьовуються питання участі українських компаній з будівництва транспортної інфраструктури. Ще одна точка перетину інтересів — машинобудування. Україна зберегла необхідну промислову базу ще з часів СРСР, і Казахстан зацікавлений у поставках сільгосптехніки, техніки для електро-станцій, імпорті вагонів. Водночас розглядаються можливості щодо створення заводів для складання й обслуговування цієї техніки на території Казахстану.

Нині в агропромисловому комплексі проробляються питання відкриття в Казахстані представництв українських підприємств сільськогосподарського машинобудування, сервісних центрів з обслуговування сільгосптехніки українського виробництва, а також поставок української техніки і запасних частин до неї.

— Україна, крім свого ринку, має ще й досить привабливе географічне розташування. І для Казахстану, мабуть, важливо використовувати нашу країну як транзитну державу? Як задіяна наша інфраструктура і що, можливо, треба підкоригувати в цьому напрямі?

— Україна має один з найвищих у світі коефіцієнтів транзитності території. Подальше зближення України із Заходом, особливо стосовно об’єднання енергетичних систем, створює для Казахстану додаткові можливості для просування економічних інтересів у європейському регіоні. Також для нас цікаве співробітництво з погляду використання українських портів. Наразі розглядається можливість спільної реалізації проектів виносного причалу для перевалки нафти в районі морського нафтотермінала «Південний» і нафтопереробного заводу в районі міста Южне Одеської області.

— Пане заступнику міністра, в Казахстані досить широко представлена українська діаспора. Читачам нашої газети буде цікаво довідатися про неї, а також про те, як вдається вашій багатонаціональній державі дотримуватися якогось балансу інтересів як нацменшин, так і корінної нації?

— Історія й географія розпорядилися так, що наші народи вже давно тісно дружать, у них загальні цінності і вони хочуть розвивати відносини. Одним з таких чинників, що позитивно впливають на розвиток культурно-гуманітарного співробітництва з Україною, є значна українська діаспора Казахстану.

Головне ж завдання нашої держави на цьому етапі — ми даємо можливість усім народам, які населяють Казахстан, розвивати свої культуру, мову. У нас є українська школа. Було б непогано домовитися з Україною про пільговий вступ випускників цієї школи у ваші вузи. Це ще одне питання, яке ми хочемо обговорити в рамках візиту вашого прем’єра до Астани. У нас також у багатьох містах працюють українські недільні школи, є бібліотеки. Щорічно представники інтелігенції двох країн зустрічаються в рамках Форуму творчої й наукової інтелігенції країн СНД. Взагалі, якщо говорити про етнічних українців, вони в нас широко представлені в різних сферах, у тому числі й державній. Усе вище зазначене стало можливим, безумовно, завдяки проведеній як у Казахстані, так і в Україні політиці, заснованій на принципах толерантності та взаємоповаги.

— На території Казахстану, Росії та Білорусі почав працювати Митний союз, чи позначиться це якимсь чином на взаєминах України й Казахстану?

— Справді, віднедавна почав функціонувати Митний союз Казахстану, Білорусі й РФ, одним з основних зобов’язань якого є проведення єдиної торговельної політики щодо третіх країн. Але я хочу підкреслити, що наші відносини не зазнають особливих змін, бо українська продукція досить конкурентоспроможна і вона все одно матиме попит. Казахстан готовий співробітничати з Україною в будь-якій формі. Криза показала, що займатися тільки торгівлею чревато, треба розвивати виробництво, і саме цим шляхом нині йдуть наші спільні підприємства. Багато українських підприємств зацікавлені тут виробляти свою продукцію й продавати в той-таки Сибір. Вигідно тут тому, що в Казахстані дуже лояльна законодавча база, а якщо простіше, в нас набагато нижчі податки.

— І на завершення дозвольте особисте запитання. Не дуже давно завершилася ваша місія як посла Казахстану в Україні. З яким почуттям ви їхали і які головні настанови залишили своєму спадкоємцеві?

— Скажу правду. За всі сім років перебування в Україні я ніколи не почувався у вас незатишно. Я ходив вулицями, і в мене ж на лобі не було написано, що я посол, проте, люди були дуже доброзичливі. Це свідчить про толерантність української нації. А ще мене вразило українське село. Я багато їздив, і кожне село було доглянуте, хати побілені, подвір’я у квітах, городи виорані. Це показник працьовитості українського селянства. Також дуже високий рівень інтелігентності й освіченості. І я хотів би побажати українському народу, тим паче що днями ви відзначали свій День Незалежності, процвітання. А інакше й бути не повинно, адже в Україні є все: ресурси, вигідне географічне положення, кадри. Потрібно лише все це розвивати.

Інтерв’ю провела Марина КРИВДА.

Київ—Астана—Київ.