З наступаючим Днем знань тебе, країно! Помітили, як у коридорах влади заметушилися? Наближається рік виборів, а тут ці портфелі, зошити, підручники, зарплати низькі, а безробітний люд — той взагалі не знає, куди йому бігти. Минулого тижня Микола Янович теж пішов до школи.
Прем’єр прибув несподівано до одного зі столичних навчальних закладів, що приголомшило директорку, котру про інспекцію попередили за годину. Добре, що у дворі нагодилися батьки учнів. Тож було кому просвітити главу уряду, й він, схоже, зробив для себе чимало дивних відкриттів. З’ясувалося, перед першим вересня навіть у благополучній київській школі може протікати дах. А на шкільному базарі, куди й відправили прем’єра батьки, йому залишалося лише розвести руками: все китайське й дороге. І щоб зібрати лише одну дитину на навчання, середньостатистичному громадянинові насилу вистачає місячної зарплати.
Після побаченого Микола Азаров визначився з колом винних. Одразу дорікнув керівництву нашої легкої промисловості, якій колись роздали чимало преференцій, і повідомив, що уряд уже нині працює над програмою імпортозаміщення. Також перепало на горіхи Міністерству освіти, сайт якого наступного дня було розкритиковано. А міністрові Дмитру Табачнику дано доручення негайно викорінити корупцію в школах.
Уявляю, що було б із міністерським сайтом, якби прем’єр від’їхав кілометрів тридцять від Києва. Адже там і не таких жахів можна надивитися.
А тут вималювалася ще одна базарна проблема. Плодоовочевий оптовий ринок «Столичний», на створення якого вбухано чимало державних ресурсів і першу чергу котрого відкривали з помпою за присутності прем’єра, виявився неефективним. Тобто народ із прилеглих багатоповерхівок, переважно — пенсіонери, по кілограм помідорів або капусти за прийнятними цінами туди, звісно, навідується. А от своє основне призначення — допомогти приборкати ціни на овочі-фрукти в торговельній мережі Києва — «Столичний» виконати так і не зміг. Адже як планували: продавці різних яток братимуть продукцію в оптовиків за низькими цінами й також недорого її реалізовуватимуть. А на практиці з’ясувалося, що торговці, в яких давно налагоджено свої, хоча й сірі, але вигідні їм схеми закупівель, їздити на «Столичний» за товаром не бажають. Та й продавати дешево їм немає резону. Виходить, прозорої торгівлі не чекай, а з оптового величезний ринок перетвориться на звичайний роздрібний базар. Хоча від бабусь із прилеглих будинків, уряду, звісно, спасибі.
Минулого тижня з’ясувалося — до нас не їде МВФ.
Місія повинна була прибути до Києва 28 серпня, щоб обговорити умови кредитування. А тепер візит донорів переноситься на жовтень. Пам’ятається, ще недавно в уряді запевняли громадськість: кредити, мовляв, без яких країні стане жити складніше, майже в нас у кишені. А нині прем’єр Азаров поспішив заспокоїти народ, що критичної потреби в новому транші немає. Але якщо немає, постає резонне запитання: навіщо тоді міністрові фінансів Федору Ярошенку й міністрові палива та енергетики Юрію Бойку було їхати до Вашингтона для переговорів із МВФ? «Ми весь час... у процесі контактів, тому що це наші кредитори, вони мають знати, як ми господарю-ємо», — поспішив пояснити журналістам стратегію взаємовідносин Микола Азаров.
На це було б слушно зазначити: гарний господар ніяких кредиторів у свій сарай не пускає. Тим паче коли немає потреби.
Думається, причина скасування візиту МВФ криється у складнощах у самому Фонді — скандали з його керівництвом переговорному процесу не на користь. Але головне: ми не виконали умови кредиторів, щоб позичати. Адже МВФ вимагає підняти тарифи на газ для населення, що за наближення виборів уряду робити не з руки. Ще одна умова — ми повинні запустити пенсійну реформу, зокрема, підвищити пенсійний вік для жінок. А прийнятий парламентом законопроект Президент підписувати не квапиться. Здається, так само з політичних міркувань.
Є, звісно, здоровий глузд у заявах експертів, які стверджують, що обійдемося без запозичень. Але тоді потрібно було давно утриматися від цих грошей, розраховувати на власні сили й заробляти валюту самим. А якщо МВФ відмовляє нам нині — це поганий сигнал для іноземних інвесторів: не все, мовляв, в економіці України гладко.
Минулого тижня Микола Янович пройшовся й по зерновому питанню. «Україна цього року продасть 24 мільйони тонн пшениці», — процитувала главу уряду прес-служба Кабміну. Ця заява посіяла паніку в лавах пекарів, які тепер думають-гадають, із чого країна в найближчому майбутньому випікатиме паляниці. Дай Боже нам у нинішньому сезоні лише 24 мільйони тонн пшениці зібрати. Звісно, якщо прем’єр мав на увазі зернові загалом, тоді все стає на свої місця. Тут тільки можна згадати народну мудрість: учитися ніколи не пізно. Утім, може, це спеціально запущена дезінформація. Чи не ми, врешті-решт, найаграрніша у світі держава?! Сплутаємо карти на зовнішньому зерновому ринку. Нехай конкуренти бояться!
