Майже 12% українських дітей уперше викурюють сигарету у віці дев’яти років і менше. Ще 40% пробують курити в 10—16 років. Про причини цього вже не перший рік розмірковують розумні світу цього. А тим часом дедалі більше школярів проводять перерви не на спортивних майданчиках із м’ячем, а за воротами школи з цигаркою. Остання для них — атрибут дорослого, успішного життя. Напередодні нового навчального року Асоціація керівників шкіл України закликала народних депутатів прийняти в другому читанні законопроект щодо повної заборони реклами, спонсорства та стимулювання продажу тютюнових виробів.
Це, за словами Ганни Гопко, координатора регіонального центру громадянського представництва «Життя», зменшить армію курців щонайменше на шість відсотків. Та, що найголовніше, зможе вберегти підлітка від тютюнового гачка.
— У багатьох дітей перша спроба, на жаль, переростає у кількарічну залежність. Хтось вважає куріння своєю шкідливою звичкою, у той час як міжнародні експерти дедалі частіше називають це хворобою. Ми обстежили 71 торгову точку поблизу десяти найбільших шкіл столиці. Відстань брали таку, яку школяр може подолати протягом перерви. Висновок: у 100% точок, де продавались сигарети, розміщувалась і їхня реклама. Причому її зроблено так, що вона приваблює не так дорослих, як підлітків.
«За» стовідсоткову заборону реклами тютюнової продукції свого часу вже висловлювалися медики та священнослужителі. Та лише цим епідемію куріння не подолати, переконують експерти. Як правило, діти переймають приклад дорослих. Якщо батьки та рідні курять — вірогідність, що цю звичку успадкує і малюк, дуже велика. А тому задля добробуту дітей потрібно «лікувати» дорослих. І тут є над чим попрацювати.
Понад сто тисяч людей щорічно помирають в Україні від хвороб, спровокованих курінням. А це — майже триста осіб щоденно. Попри це, за підрахунками громадських організацій, армія курців на сьогодні налічує близько 10 млн. українців. Хоча, переконують активісти антитютюнових кампаній, наполеглива боротьба, прийняття кількох поправок до законодавства тощо дають свої плоди. Згідно з даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, у 2009 році поширеність куріння серед дорослих українців складала 32%. Із цим результатом наша країна разом із Непалом, Іспанією, Сербією, Тунісом та Соломоновими Островами займає 24—29-те місце. І це при тому, що ще в 2006-му за тим самим показником ми посідали «почесне» четверте місце! Сподіваємося, ця цифра — не «щасливий збіг обставин», а початок нової тенденції: українці починають менше курити.
Той, хто курить регулярно, скорочує своє життя. За даними досліджень Оксфордського університету, більшість курців живуть на 15 років менше. Щоправда, такі теоретичні перспективи рідко змушують курців раз і назавжди відмовитись від своєї «убивчої» звички. Так само, як і «страхітливі» написи про можливість втратити потенцію чи ж захворіти на серцево-судинні недуги.
Щоб перемоги в боротьбі з курінням стали помітніші, діяти потрібно системно. Підвищення акцизів на тютюнову продукцію, повна заборона її реклами, забезпечення виконання законодавства стосовно захисту людей від тютюнового диму та організація системи допомоги в припиненні куріння — це необхідні кроки до України майбутнього без тютюнового диму.
Після «очищення» країни від реклами в планах активістів — повна заборона куріння, у тому числі в барах та ресторанах, і обмеження доступу до тютюнових виробів. Сподіваються, колись у нас буде, як у цивілізованому світі: сигарети продаватимуться тільки у спеціалізованих магазинах, і їхній дим не заважатиме некурцям вільно дихати. А поки що в нашій країні понад дві третини населення є заручниками поганої звички 10 млн. співгромадян.
Мал. Олексія КУСТОВСЬКОГО.
Фото Ксенії ЗАМОЖНОЇ (з архіву «Голосу України»).
