Планета УФМЛ

До Українського фізико-математичного ліцею Київського національного університету імені Тараса Шевченка напередодні навчального року прибув міністр освіти і науки, молоді та спорту Дмитро Табачник. Завітав він сюди, аби презентувати нові підручники для одинадцятих класів. Увага поважних посадовців до цього навчального закладу прикута не випадково. Він справді унікальний, наголосив міністр і на підтвердження провів для присутніх на прес-конференції своєрідний історичний екскурс: «У вересні 1963 року за підтримки академії наук УРСР було прийнято спеціальне урядове рішення створити центр підготовки талановитих дітей з математики та фізики. А біля витоків цього ліцею стояли всесвітньо відомі вчені — кібернетик Віктор Глушков, математик Андрій Колмогоров, фізик Ісаак Кикоїн».

Всього у колишньому Радянському Союзі таких навчальних закладів було чотири — у Києві, Москві, Ленінграді та Новосибірську. У новостворених школах, пригадують ветерани фізматівського руху, лекції з профілюючих предметів читали професори престижних університетів СРСР.

А на пошуки талановитих абітурієнтів члени приймальних комісій щороку виїжджали в регіони, куди запрошували на вступні іспити учасників районних і обласних олімпіад. Кращі з кращих, за результатами екзаменів, ставали фізматівцями.

Нині на пошуки юних талантів у регіонах бракує коштів, тому УФМЛ проводить іспити лише в столиці. Але своє призначення — дати можливість працьовитому й обдарованому учню здобути ґрунтовні знання незалежно від місця проживання й розміру батьківської кишені — школа зберегла. Спробувати свої сили на вступних іспитах може кожен восьмикласник.

Як повідомила в. о. директора Катерина Давидова, яка свого часу також закінчила Республіканську спеціалізовану школу-інтернат фізико-математичного профілю (так звався тоді ліцей), всі 100 відсотків випускників 2011-го — а їх 98 — вступили до вузів. За сорок вісім років існування навчального закладу путівку в доросле життя тут отримали понад 5 тисяч учнів, з них дев’яносто призерів міжнародних олімпіад та 619 медалістів. Цьогоріч, приміром, шестеро фізматівців вибороли право захищати честь рідної школи на міжнародних олімпіадах з фізики, інформатики, хімії та астрономії, а ліцеїст Артем Крамов написав ЗНО одразу з двох предметів — математики і української мови та літератури — на бажані для кожного абітурієнта двісті балів.

Виступ на олімпіадах різного рівня та вступ до обраного учнем вишу — лише початок шляху для пересічного фізматівця. Близько 80 відсотків ліцеїстів стають студентами Київського національного університету імені Тараса Шевченка, дехто здобуває знання у Московському фізико-технічному інституті або провідних західноєвропейських чи американських вузах. За словами Дмитра Табачника, кожен п’ятий випускник п’ятнадцятирічної давності захистив докторську дисертацію.

Та все-таки, основне завдання ліцею — виховати не «ботаніка», навченого розв’язувати типові задачі, а творчу і багатогранну особистість. Фізматівці минулих поколінь розповідають про поетичний гурток «Фенікс» і журнал «Промінь». Нинішні ж ліцеїсти на час вистав та репетицій перевтілюються в акторів «Театру без декорацій» та випускають газету «Фізформатор». А щоб зміцнити здоров’я — запоруку повноцінного розвитку — школярі грають у футбол, баскетбол, волейбол, відвідують тренажерний зал.

І добре, що увагу на цей унікальний навчальний заклад, хоча б час від часу, звертають у високих кабінетах. Адже до світлої голови не завадить мати хорошу матеріальну базу й гідні умови проживання в гуртожитку. Не треба забувати, що ліцеїсти у цих стінах не лише навчаються, а й живуть. На три роки УФМЛ перетворюється для них на справжній рідний дім.