Основним завданням новобраного парламенту має стати впровадження реформ, відсутність яких гальмувала розвиток країни. Скільки разів політики використовували це слово у своїй риториці, годі порахувати. Проте громадські активісти вимагають від них не порожніх слів, а активних дій. Саме задля цього за тиждень до позачергових парламентських виборів громадська ініціатива «Реанімаційний пакет реформ» (РПР) та громадський рух «ЧЕСНО» організували суспільно-політичний форум «Парламент для реформ». Під час нього лідери демократичних політичних партій, які беруть участь у виборчих перегонах, спільно із представниками громадськості обговорили шляхи реформування країни та своє бачення першочергових перетворень.

Власне, свої пропозиції щодо першочергових змін у країні громадські активісти задокументували в «Дорожній карті реформ», з якою представники політичних партій мали змогу ознайомитися напередодні.

Експерти РПР виокремлюють 11 пріоритетних законопроектів, які мають бути ухвалені протягом першого місяця роботи Верховної Ради України VІІІ скликання. 

Це, зокрема, проекти законів про вибори народних депутатів та місцевих рад, про Кабінет Міністрів України, центральні органи виконавчої влади, державну службу. Серед першочергових реформ — конституційна, децентралізація влади, реформа судової та правоохоронної систем та дерегуляція економіки. За словами одного із співзасновників РПР Максима Лациби, вже в листопаді-грудні має бути запущено конвеєр реформ.

Факт

Упродовж останніх шести місяців роботи чинного парламенту було ухвалено 17 прогресивних законів, до розробки яких долучилися експерти РПР.

Щоправда, політики з досвідом застерігають від «конвеєрного» підходу. Зокрема, народний депутат, лідер партії «Громадянська позиція» Анатолій Гриценко, вважає, що, оскільки диявол криється у деталях, доведеться навчитися працювати скрупульозно, з порівняльними таблицями до першого та другого читання. «Якщо кожного дня генерувати нову реформу, буде біда. Треба продумати, які з них ключові, і реалізовувати їх. Це дасть нам позитивний результат. І оцінювати треба не кількість ухвалених законів, а те, що в кінцевому підсумку дійде до підприємця, громадянина — оце і буде реформа», — сказав він.

Загалом, за словами політика, заявлені реформи — правильні, мета — також правильна. Проте треба обговорити механізми їх впровадження. «Тут звучало, що для ухвалення законів необхідно 226 голосів. Не вистачить. Або в парламенті буде 300 голосів, або цей парламент не пропрацює більше року», — наголосив депутат.

Свою позицію парламентарій пояснив так: «Ми вважаємо, що недоторканність має бути знята з усіх — депутатів, суддів, глави держави. Думаю, Президент буде проти. Тому й потрібні 300 голосів, щоб подолати вето».

Натомість народний депутат Леонід Ємець (на форумі представляв «Народний фронт») навпаки переконаний, що каденція нового парламенту має тривати рік. Зокрема, тому, що не було виконано одну з головних вимог суспільства — не було відкрито виборчі списки. «Нинішній виборчий закон не те що недосконалий, він відкритий для фальсифікацій, які сьогодні так процвітають особливо у мажоритарних округах. Самі ці фальсифікації дадуть змогу потрапити в парламент людям, які ніколи не працюватимуть на українську державу», — зауважив депутат.

Водночас свободівець Юрій Сиротюк переконаний, що, переживши Революцію гідності, нині ми є свідками контрреволюції негідників, які прагнуть залишити все як було. Тому наше завдання — продовжити рішучі докорінні зміни, які почалися у країні після Майдану.

Власне, всі присутні на форумі представники найбільших політичних партій, які беруть участь у виборах, підписали меморандум. У ньому вони зобов’язуються впроваджувати напрацьований РПР пакет реформ у життя.

Тож громадські активісти пообіцяли пильно спостерігати за діями парламентаріїв вже нового скликання і не дозволять їм кивати на будь-які перепони. Адже, за даними всіх соціологічних опитувань, більшість у парламенті буде сформована проєвропейська.