Конструкція сучасного вітряка — немов корпус космічної ракети

Кілька років потому, коли на станції змонтували три агрегати бельгійської фірми «Turbowіnds» номінальною потужністю 600 кіловатів, різниця стала помітна неозброєним оком. Іноземні вітряки з більшим розмахом крил крутилися навіть у безвітряну погоду, тоді як їхні вітчизняні «колеги» в цей час стояли. На жаль, на той момент станція вже відчувала проблеми із фінансуванням, тож про придбання нових установок не йшлося.

А торік у сімействі приазовських вітроагрегатів сталося «поповнення» — змонтовано десять вітроагрегатів потужністю 2,5 мегавата. Висота маховика кожного з вітряків — до 100 метрів. Крила діаметром 100 метрів уловлюють вітер швидкістю від 3,5 метра на секунду. Конструкція, що монтується, нагадує корпус космічної ракети. А на тлі велетенських крил, які лежать на землі, людина видається комахою. Такими сучасними агрегатами оснащено вітряний парк «Ново-азовський». У проекті використовуються технологія та обладнання німецької компанії «Fuhrlander». Вітроустановки цієї компанії понад 20 років успішно працюють у бага-тьох країнах світу. Загалом Німеччину вважають світовим лідером із впровадження вітроагрегатів: близько 22 тисяч вітряних турбін від Балтійського моря до Альп дали країні торік 8 відсотків від загального обсягу електроенергії. До 2020 року країна запланувала довести цей показник до 20 відсотків.

Вітряний парк «Ново-азовський» має продемонструвати всі переваги «зеленої» енергії в Україні. Місце спорудження обрано не випадково: саме тут, у Приазов’ї, цілий рік дмуть вітри. Передбачається, що загалом у парку встановлять 43 велетенські вітроенергетичні установки. Нині завершено другу чергу будівництва. Після виведення на проектну потужність станція вироблятиме щороку 330 тисяч мегаватів електроенергії.

За словами президента компанії «Фурлендер АГ» Йоахіма Фурлендера, головних умов для відкриття спільного бізнесу з українськими партнерами було три: наявність закону про «зелений» тариф, природні умови та сприяння місцевої влади. У Донецькій області всі ці обставини збіглися. Сьогодні один вітроагрегат дає енергії більше, ніж уся вітроелектростанція старої конструкції. У перспективі, обіцяють в обласній державній адміністрації, 43 вітроагрегати забезпечуватимуть енергією чотири сільські райони — Тельманівський, Новоазовський, Першо-травневий та Володарський. А два з половиною вітропарки закриють потребу навіть такого потужного споживача, як промисловий Маріуполь.

Звичайно, про пряме постачання електроенергії сільським споживачам не йдеться, адже вироблена електроенергія надходить до загальної мережі. Законодавство надає можливість виробникам продавати всю вироблену енергію споживачам за ринковими цінами та зобов’язує державу купувати електрику з альтернативних джерел у повному обсязі за привабливо високою ціною — так званим «зеленим» тарифом. Крім того, інвестор, який запускає вітроелектро-

станцію, отримує бонус у вигляді додаткового джерела доходу від використання механізмів Кіотського протоколу. Підраховано, що один мегават встановленої потужності вітроелектростанції за рік роботи скорочує викиди СО2 до атмосфери в середньому на 2 тисячі тонн. Це дає власнику право на отримання 220—250 тисяч одиниць скорочення викидів для подальшого перепродажу на ринку. Наприклад, в Європі нині за одну одиницю скорочення викидів платять від 7 до 11 євро.

«Для мене Україна стала першою країною з освоєння східноєвропейського ринку», — розповів Йоахім Фурлендер. Партнерство означає не лише постачання вироблених у Німеччині вітроагрегатів. У липні минулого року у Краматорську Донецької області створено спільне підприємство ТОВ «Фурлендер Віндтехнолоджі», одним із акціонерів якого стала фірма «Fuhrlander». Завдання проекту — виробництво, монтаж та сервісне обслуговування вітроенергоустановок потужністю 2,5 мегавата. Адже у Краматорську розташовується чотири великі машинобудівні підприємства, які мають великий потенціал. Виконання програми дасть змогу завантажити металургійну, машинобудівну та суднобудівну галузі, а також підприємства із виробництва складних електричних машин.

«Вітроенергетичні установки є високоінтелектуальними виробами, і в рамках проекту буде створено нові робочі місця не лише на основному підприємстві (500 місць), а й на суміжних — до двох тисяч місць, — каже директор ТОВ «Фурлендер Віндтехнолоджі» Віталій Загудаєв. — Високі технології виробництва повинні вивести на нових технічний рівень усі підприємства, які беруть участь у постачанні комплектувальних для таких агрегатів. Ми постійно розширюватимемо перелік наших партнерів, розширюючи номенклатуру комплектувальних українського виробництва. Особливо хочу відзначити, що ми виготовлятимемо найскладніший технологічний вузол — гондолу вітроустановки — на основі «ноу-хау» наших німецьких партнерів».

На думку вітчизняних фахівців, локалізація української складової у виробництві вітроенергоустановок повинна йти через розвиток високотехнологічних та наукомістких компонентів. У майбутньому українські машинобудівники мають освоїти всі складові обладнання. Інший бік справи — брак кваліфікованих кадрів. Тому компаніям-піонерам доведеться приділяти особливу увагу підготовці персоналу.

Єдиною ложкою дьогтю у бочці «меду» стала незрозуміла утаємниченість навколо імен інвесторів проекту. За словами представників компаній, інвестори поки що не бажають бути названими. Хоча факт, що проекти отримали повне сприяння з боку місцевої влади, натякає на близькість бізнесменів до перших осіб області. Зокрема, спостережну раду одного із заводів, де вироблятимуть вітроустановки — «Енергомашспецсталь», — до недавнього часу очолював син екс-голови Донецької обласної держадміністрації Сергій Близнюк. Хотілося б вірити, що й іншим «зеленим» проектам влада сприятиме так само охоче, як цьому, і що всі підприємці отримуватимуть необхідні дозволи та узгодження у максимально стислий термін.

За оцінками експертів, Україна має потужні ресурси вітряної енергетики, які перевищують можливості більшості інших країн. Використання потенційних можливостей вітроенергетики може забезпечити країні щорічне вироблення до 48 мільярдів кіловатів електроенергії з одночасним заощадженням близько 18 мільярдів кубометрів природного газу. Фахівці кажуть, що розвиток цього сектору може покрити до 25 відсотків потреб країни в електроенергії і водночас дати поштовх розвитку машинобудівного сектору.