Кому попливуть мільйони з ремонту львівських доріг?
Навіть у першому-ліпшому селі Київської області дороги кращі, ніж траса Львів—Трускавець. Шлях на знаменитий курорт латаний-перелатаний, весь у вибоях. Що вже казати, якщо на окружній більше 40 кілометрів не розженешся. До того ж ідеться не про виняток, а про типове нині явище. Дороги до інших міст на Львівщині ще гірші. У старі добрі часи на трасі Мостиська—Самбір у селі Садковичі транзитний транспорт із Польщі повертав на Вербівку, а звідтіля — до Рудок. Скорочували добрий гак — 15 кілометрів. Останні п’ять років цю коротку дорогу всі оминають.
У Львівській області мали розпочати ремонт доріг. У квітні отримали субвенцію — 100 мільйонів гривень — з державного бюджету для підготовки до Євро-2012. Ще 23 мільйони на місцеві дороги у травні виділила Львівська обласна рада. За вікном — кінець серпня, а на дорогах — мертва тиша. Тільки водії дедалі частіше нарікають на ями та вибої.
«Ремонтують один-два відсотки із запланованих доріг, — розповідає Ірина Сех, депутат Львівської облради. — У Трускавці, Дрогобичі, Моршині, Стрию, Бориславі навіть не розпочинали. Більшість цих міст прийматиме гостей та учасників Євро-2012. На 70 відсотках шляхів не визначено підрядників. На інших з’явилися якісь «ПП» та «ТоЗВ», де у штаті лише директор і головний бухгалтер. Не мають ні робітників, ні техніки, а бігають по районних автодорах і шукають субпідрядників».
Це вже знайома львівська картина. Серйозні шляхоремонтні компанії стоять без роботи, а підрядниками стають мало кому відомі приватні фірми. Два роки тому цю хворобу пережив Львів. Місто розкопали, а дороги прокладати нікому. Переможці тендерів шукають робочу силу. Урешті-решт, ситуацію виправили комунальні фірми. Пізніше надрукували список «переможців тендерів», які ледь не поставили місто на коліна. Улітку лише розкопали вулиці, а під зиму, в дощову погоду, прокладали асфальт.
Міська рада махнула рукою на «своїх» і нині віддала основні дороги Львова турецьким автошляховикам. А ті на чорнові роботи найняли українців й отримують пристойні дивіденди. Єдина перевага в турків — мають добру техніку і не крадуть асфальт.
Як ремонтують дороги у Дрогобицькому районі, розповів голова комісії із промисловості, ЖКГ, транспорту та зв’язку Львівської облради Михайло Задорожний: «Беруть із річок гравій і завозять у села. Немає жодної фірми, яка могла б ремонтувати дороги. Машина такого гравію коштує 300 гривень — так проїдають кошти, виділені на дороги. Роботи чомусь віддають посередникам».
Не краща ситуація з ремонтом комунальних доріг. Виділені облрадою мільйони розділили рівномірно між усіма районами — по 975 тисяч гривень. І ці кошти не освоюють!
Розпорядником 100 мільйонів виступає служба автомобільних доріг Львівської області. Депутат облради Ірина Сех поцікавилася в її керівника Петра Шпичака, як використовуються кошти з державного бюджету. Відповідь отримала невтішну. У Золочівському, Миколаївському, Бродівському, Дрогобицькому та Радехівському районах навіть договорів не укладено. Ситуація дивна. Гроші є. Будівельники шляхів ніби стоять без діла, а ремонтувати нікому. Іде свідоме зволікання з ремонтом доріг.
Якщо не можуть знайти підрядників, то чому б не доручити ремонт райавтодорам, як це зробили в Пустомитівському та Самбірському районах?
Михайло Задорожний вважає, що ремонт доріг чомусь вигідніше віддавати фірмам-посередникам — від цього тільки зростає вартість робіт.
Голови сільських рад не хочуть жодних фірм бачити у своїх селах. «Нам на три кілометри виділили 70 тисяч гривень. Я не хочу, щоб автодор нам ремонтував дорогу. Ми своїми силами краще зробимо», — каже голова Бишівської сільської ради Радехівського району Роман Коцько.
Що ж відбувається із 123 дорожніми мільйонами. Депутати облради вважають, що начальник служби автомобільних доріг Львівської області Петро Шпичак та начальник управління розвитку інфраструктури ОДА Володимир Корпан свідомо гальмують проведення тендерів для визначення виконавців ремонтних робіт.
«Це робиться для того, щоб створити корупційну схему з фірмами-посередниками, які виграють тендер, а пізніше укладуть угоди з райавтодорами», — вважає Михайло Задорожний.
Кореспондент «Голосу України» поспілкувався з керівниками відомих автошляхових компаній Львівщини.
Вони вважають, що причина затягування доволі проста: чиновники шукають схеми, щоб частину виділених грошей повернути знову до Києва. Бажано, у твердій валюті й готівкою.
Не всі підуть на відвертий кримінал. Тому з’являються посередники-одноденки. Гроші взяли. Знайшли виконавців. Капітали відмили і розбіглися. Шукай потім фірму, яка припинила своє існування. Тому серйозні львівські компанії неохоче беруться за проекти, в яких задіяно схеми з відмивання грошей.
Мал. Олексія КУСТОВСЬКОГО.
